Родини загиблих захисників вимагають демонтувати Алею Героїв у Деснянському районі

У Деснянському районі Києва спалахнув суспільний резонанс після відкриття Алеї Героїв на проспекті Червоної Калини. Родини загиблих українських військових заявили, що остаточний вигляд меморіалу суттєво відрізняється від погодженого з ними проєкту, а якість виконання не відповідає рівню вшанування пам'яті полеглих захисників.

Наразі 69 родин вимагають демонтувати встановлені меморіальні конструкції та переглянути концепцію проєкту.

Родини заявляють про невідповідність погодженому проєкту

Алею Героїв відкрили 30 червня. На ній увічнили пам'ять 209 загиблих військовослужбовців.

Втім, майже одразу після відкриття близькі полеглих почали публічно висловлювати невдоволення. За їхніми словами, під час презентації їм демонстрували інший варіант меморіалу — із масивними бетонними стелами та великими металевими табличками, на яких мали бути розміщені фотографії й інформація про захисників.

Натомість на Алеї встановили бетонні конструкції з невеликими чорно-білими портретами. Родичі вважають, що таке оформлення не передає належної шани полеглим воїнам.

Окрім зовнішнього вигляду, вони звертають увагу на технічні недоліки: неякісний фотомонтаж, дрібний текст, який важко прочитати, а також низьку якість друку фотографій.

Виявили помилки в іменах і військових званнях

Однією з найгостріших претензій стали фактичні помилки на меморіальних елементах.

За словами родичів, на окремих портретах неправильно написані імена загиблих військових, а також допущені помилки у зазначенні їхніх військових звань.

Саме ці неточності стали однією з причин вимоги про повний демонтаж меморіалу та його повторне створення після узгодження з родинами.

У КМДА заявили, що проєкт не погоджували

Після появи критики до Департаменту містобудування та архітектури КМДА почали надходити звернення щодо якості реалізації Алеї Героїв.

Головний архітектор Києва Олександр Свистунов повідомив, що проєктна документація до департаменту не надходила. За його словами, районні державні адміністрації самостійно ухвалюють рішення щодо формату меморіальних просторів у своїх районах.

Водночас він наголосив, що створення місць пам'яті має відбуватися за участю архітекторів, урбаністів, митців, скульпторів, ландшафтних архітекторів, ветеранської спільноти, громадськості та насамперед родин полеглих захисників.

Позиція Деснянської РДА

Голова Деснянської районної державної адміністрації Максим Бахматов назвав критику проєкту інформаційним «вкидом».

За його словами, автори свідомо відмовилися від банерів і тимчасових конструкцій, які швидко втрачають зовнішній вигляд, натомість обрали довговічні бетонні стели зі скляними дизайнерськими портретами.

Також Бахматов заявив, що на реалізацію проєкту не було витрачено коштів міського чи державного бюджету.

Ветерани закликають до діалогу

Ветеран і громадський активіст Олег Симороз вважає, що головною проблемою стала не стільки архітектурна концепція меморіалу, скільки відсутність належного діалогу між усіма сторонами.

На його думку, Україна має поступово відмовлятися від тимчасових меморіальних рішень на кшталт банерів, які швидко зношуються. Водночас створення таких просторів має відбуватися лише після широкого обговорення за участю ветеранів, родин загиблих та місцевої громади.

Саме відсутність такого порозуміння, переконаний активіст, і стала причиною конфлікту навколо нової Алеї Героїв у Деснянському районі Києва.