У Київській опереті є артисти, яких не потрібно окремо представляти афішею - достатньо прізвища. Сергій Авдєєв саме з тих солістів, заради яких глядачі повертаються в театр роками: на ту саму виставу, але заради іншого відчуття.
Хто це
Сергій Авдєєв - український актор музичного театру, соліст Київського національного академічного театру оперети.
У трупі театру працює з 2002 року.
За цей час артист сформувався як один із провідних виконавців репертуару - із тим типом сценічної присутності, який у жанрі оперети особливо важливий: вокал, драматургія і легкість одночасно.
Театр як основна сцена
За роки роботи в Національній опереті України Авдєєв створив десятки образів і фактично пройшов увесь класичний європейський оперетковий канон. Його акторський підхід - не «співак у костюмі», а повноцінний персонаж із характером і психологією. Саме тому навіть знайомі постановки з ним звучать по-новому.
Окремо глядачі відзначають сценічну виразність: актор працює з мімікою, пластикою та інтонацією, що для оперети, де половина історії передається не текстом, а настроєм, критично.
Основні ролі
Авдєєв виконує головні партії в діючому репертуарі театру:
- Едвін - «Сільва» Імре Кальмана
- Містер Ікс - «Містер Ікс» Імре Кальмана
- Граф Данило - «Весела вдова» Франца Легара
- Генріх - «Летюча миша» Йоганна Штрауса
- Арістід Стенвуд - «Бал у Савойї» Пала Абрахама
- Сандор Барінкай - «Циганський барон» Йоганна Штрауса
- Фред Грехем / Петруччо - «Цілуй мене, Кет!» Коула Портера
- Флоріндо - «Труффальдіно із Бергамо» Олександра Колкера
Також був задіяний у постановках «Баядера» та «Маріца» Кальмана.
Концертна діяльність
Окрім вистав, артист постійно бере участь у концертних програмах театру - від класичного опереткового репертуару до сучасних музичних номерів. Вечори за участю Авдєєва традиційно збирають стабільну аудиторію: у Києві сформувалася своя публіка, яка буквально відстежує його виходи на сцену.
Чим вирізняється
Авдєєв належить до тієї категорії виконавців, які тримають баланс жанру. Оперета потребує не лише голосу, а ще й акторського темпераменту та легкої самоіронії. Його герої не пафосні, а живі - і саме тому працюють на зал.