Український стендап останні роки любить не вигадані образи, а справжні біографії. У Славіка Мартинюка вона, м’яко кажучи, нетипова: перш ніж стати коміком, він кілька років працював у психіатричній лікарні. І саме цей досвід став його головним матеріалом - живим, інколи незручним, але дуже людяним.
Хто це
Славік Мартинюк - український стендап-комік із Коломиї.
Мова виступів - українська.
Його гумор легко впізнати: багато самоіронії, галицький темперамент і спостереження про людей без зверхності. Він сміється не з когось, а разом із залом.
Від медицини до сцени
За освітою Мартинюк - психіатр.
Його шлях виглядає майже як сюжет серіалу:
- 4 роки медичного коледжу
- 6 років університету
- інтернатура в психіатричній лікарні
Після завершення інтернатури він вирішив залишити медицину. Не через розчарування, а через розуміння: він більше говорить із людьми, ніж лікує. Сцена виявилась природнішим середовищем.
Саме історії з лікарні пізніше стали основою його виступів.
Початок кар’єри
До стендапу були КВК і робота ведучим свят - класичний старт для українських коміків. Але справжня впізнаваність прийшла після участі в шоу «Розсміши коміка», де він двічі переміг.
Приблизно шість років Мартинюк активно працює у жанрі стендапу, поступово збираючи свою аудиторію без різких телевізійних проривів - через живі виступи.
Сценічний стиль
Головна особливість - медичні історії.
Його жарти часто побудовані на:
- випадках із практики
- дитячих спогадах
- стосунках
- буденному житті
І це не «чорний гумор». Скоріше психологічні спостереження, подані через сміх. Він працює інтонацією, паузою, мімікою і навіть музичними вставками. Часто зал сміється вже з того, як він говорить, а не лише з тексту.
Проєкти і виступи
Комік є резидентом клубу «Вільний стендап» та веде YouTube-канал «Стендап Славіка».
Його можна побачити у форматах:
- «А що люди скажуть?»
- «Медичні історії»
- «Вільний стендап»
Сольні програми:
- «Як не зійти з розуму?»
- «Давайте бути разом»
- «Все по-новому»
Після 2022 року
Після початку повномасштабної війни концерти стали благодійними - значна частина зборів іде на підтримку ЗСУ. Сам Мартинюк говорить, що сцена зараз - це і терапія для людей.
Окремий напрям діяльності - дитячий табір West Camp у Карпатах, де він є директором. Там відпочивають і проходять освітні програми діти, які постраждали від війни. Це не розвага, а реабілітація через творчість, спілкування і навчання.
Його стендап не агресивний і не скандальний. Це гумор спостереження. Люди часто виходять із концерту з відчуттям, що їх не просто розсмішили, а вислухали.