У київському театрі є актори «ролей», а є актори «присутності». Володимир Жирко належить до других: він може з’явитися на сцені без жодного ефектного жесту - і зал уже дивиться тільки на нього. Це школа великого репертуарного театру, де головне не популярність, а ремесло.
Хто такий Володимир Жирко
Дата народження - 31 січня 1961
Місто - Львів
Професія - актор театру і кіно, режисер
Освіту здобув у Київському державному інституті театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого (курс Валентини Зимньої, випуск 1985 року). Це класична акторська школа - психологічний театр, робота з текстом і партнером.
Початок кар’єри
Першою сценою став Львівський театр юного глядача (1985-1986). Потім була армія - пауза, після якої актор повернувся вже до великого репертуарного театру.
З 1988 року працював у Національному театрі ім. Марії Заньковецької у Львові. Саме там сформувався його сценічний характер - стриманий, точний, без зайвої експресії.
Театр Франка
Із 2004 року Жирко - актор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка в Києві. Для глядача це означає одне: стабільна участь у великих постановках класичного репертуару.
Це актор не антрепризи, а саме стаціонарного театру - коли десятиліттями працюєш з однією трупою і формується спільна сценічна мова.
Режисура
У 2016 році він отримав режисерський диплом у майстерні народних артистів України Олексія Кужельного та Ігоря Славінського.
Поставив вистави:
- «Момент кохання»
- «Наталка Полтавка»
- «Три товариші»
- «Авантюрист»
- «Невеличка драма»
Його режисерський стиль близький до акторського: увага до психології персонажа і тексту, без надмірної сценографічної демонстративності.
Нагороди
- лауреат премії ім. Івана Котляревського (1995)
- Заслужений артист України (2002)
- Народний артист України (2018)