Влад Данкевич - представник молодої української стендап-сцени, який прийшов у гумор не з театральних курсів і не з телевізійних шоу, а з власного досвіду маленького міста. Він виріс у Сколе на Львівщині, і саме цей життєвий матеріал згодом стане основою його виступів.
У підліткові роки Влад серйозно займався боксом, однак сам жартує: спорт навчив не тільки тримати удар, а й швидко оцінювати ситуацію - особливо коли після дискотеки доводилося швидко бігти. Із цього гумору самоіронії, де сміються насамперед із себе, і почалася його комедійна інтонація.
Як він виступає
У стендап Данкевич прийшов у студентські роки. Спочатку це були невеликі відкриті мікрофони, де комік перевіряв жарти буквально перед кількома десятками людей. Але саме цей формат і сформував стиль: некваплива розповідь, багато деталей, майже розмовна манера.
Сьогодні Влад регулярно виступає в різних містах України та бере участь у комедійних проєктах:
• шоу STAND UP Battle Club
• виступи на сцені Cult Comedy Hall
• відео на YouTube-каналі «черепаХа»
Його гумор побудований на спостереженнях. У виступах з’являються сільські дискотеки, гуртожиток, родичі, дивні знайомі, студентське безгрошів’я і типові побутові ситуації. Комік не вигадує персонажів - він описує реальність, тому жарти впізнаються майже миттєво.
Про що його жарти
Данкевич працює в жанрі «життєвого стендапу». Він не читає політичні монологи і не будує складних сатиричних конструкцій. Основний інструмент - спостережливість. Комік уважно слухає людей і переносить їхню мову на сцену, залишаючи інтонацію живою.
Його виступи нагадують довгу розмову з приятелем: багато пауз, відступів, несподівані фінали жартів і обов’язкова самоіронія. Сам він каже просто - живе життям і потім розповідає про нього зі сцени.
Благодійні виступи
Окрема частина діяльності коміка - благодійні стендапи. Частину коштів із концертів передають на потреби ЗСУ, а на заходах часто проводять аукціони. Так гумор перетворюється не лише на спосіб відпочинку, а й на конкретну допомогу.
У листопаді 2024 року Влад також зустрічався зі студентами одного з коледжів Львівської політехніки, де розповідав, як пишуться жарти і чому матеріал потрібно пережити, а не вигадати. Власне, це і є його принцип: спочатку історія - потім стендап.