Є культурні інституції, що існують у репертуарі. А є ті, що існують у пам’яті. Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки - якраз із других. Його знають навіть ті, хто ніколи свідомо не ходив на хорові концерти: з телевізора, з урочистостей, із дитячих спогадів про великі сцени та червоні коралі.
Колектив створили 1943 року у Харкові. Країна ще жила у воєнній реальності, але держава вже формувала культурний образ майбутнього - і саме тоді композитора та диригента Григорія Верьовку призначили організувати великий народний хор. Невдовзі ядро колективу переїхало до Києва, де об’єдналися харківська і київська групи, набрали оркестр та балет. Від самого початку це був не просто співочий ансамбль, а повноцінний сценічний театр народної культури.
Чому він став символом
Верьовка одразу заклав принцип, який сьогодні здається очевидним, але тоді був майже революційним: етнографічна точність. Не стилізація під фольклор, а реконструкція. Вбрання, манера співу, пластика руху - усе максимально наближалося до автентики різних регіонів України.
Фактично хор створив сценічний стандарт українського народного костюма, який пізніше почали копіювати ансамблі по всій країні. Ті самі вінки, плахти, керсетки і червоні чоботи, що сьогодні сприймаються як “класика”, значною мірою популяризував саме цей колектив.
У 1965 році хору присвоїли ім’я Верьовки і звання заслуженого, у 1971 - академічного, а з 1997 року він має статус національного.
Світові гастролі і рекорди
За десятиліття хор став культурним експортом України ще задовго до того, як з’явився термін cultural diplomacy. Колектив гастролював у США, Канаді, Франції, Мексиці, Німеччині, Швейцарії, Польщі та десятках інших країн.
Є показова деталь: платівки хору розійшлися накладом понад 8 мільйонів копій - для фольклорного колективу це майже немислима цифра. У радянські часи він фактично був вітриною української культури для світу, а в незалежній Україні - став її впізнаваним знаком.
Не випадково без виступів хору не обходилася жодна інавгурація президента України.
Що саме вони виконують
Репертуар значно ширший, ніж здається тим, хто пам’ятає лише “Несе Галя воду”. Це велика сценічна програма, де працюють одразу три частини формації - хор, оркестр народних інструментів і балет.
На сцені поєднуються:
- історичні думи і козацькі пісні
- обрядові композиції різних регіонів
- жартівливі сценки
- хорові обробки акапела
- сучасні авторські твори та навіть фольк-опера
Сьогодні повний склад - понад 150 артистів.
Хор як культурна пам’ять
У Києві є місця, де ти раптом відчуваєш тяглість часу - Софія, Лавра, старі театри. Хор Верьовки працює приблизно так само, тільки через звук. Він не стільки розважає, скільки нагадує, що культура існує довше за будь-які політичні періоди.
З 2021 року виконувачем обов’язків директора-художнього керівника є Ігор Курилів, але сам феномен давно більший за конкретні прізвища. Це вже не просто колектив. Це формат збереження голосу країни.