Коли у 2013 році на сцені вокального шоу з’явилася тендітна дівчина і заспівала стару лемківську пісню «Горе долом ходжу», стало зрозуміло - це не просто ще одна учасниця талант-шоу. Христина Соловій принесла на телебачення річ, яку українська попмузика довго боялася: справжній фольклор без шароварщини.
Вона народилася у Дрогобичі в родині хорових диригентів. У їхньому домі спів не був хобі - це була мова спілкування. Мама викладала у хоровій студії, батько працював у сфері культури, бабуся керувала ансамблем бандуристів. Тому для Христини музика з дитинства сприймалася як природне відчуття - майже як слух або зір.
Переїхавши до Львова, вона співала у хорі «Лемковина». Саме там остаточно сформувалася її ідентичність - лемківська. І важлива деталь: майбутня співачка взагалі не планувала кар’єру артистки, навчалася на філолога у Львівському університеті Франка. На «Голос країни» її фактично відправили друзі.
Поворотний 2013-й
Виступ почув Святослав Вакарчук і взяв Христину до своєї команди. Вона дійшла до півфіналу, але головне сталося після ефірів - публіка запам’ятала не конкурсантку, а інтонацію.
Соловій одразу визначила позицію: співатиме лише українською. На той момент, коли український поп ще сильно орієнтувався на російський ринок, це було не маркетингове, а світоглядне рішення.
Перші альбоми і феномен «Тримай»
У 2015 році на «ГогольFest» вона презентує дебютну платівку «Жива вода». І раптом фольклор потрапляє у плейлисти міських кав’ярень, коворкінгів і студентських гуртожитків.
Пісня «Тримай» стала ключовою. Вона поєднала народну мелодику і сучасний інді-поп. Кліп набрав десятки мільйонів переглядів і фактично відкрив нову хвилю української музики - ніжної, камерної, не естрадної.
Далі з’являються альбоми:
- «Любий друг» (2018)
- Rosa Ventorum I-II (2021)
- «Різдвянії сни» (2023)
- музика до «Мавки: Лісова пісня» (2023)
- Rosa Ventorum III (2024)
Її найвідоміші композиції - «Хто, як не ти?», «Коала», «Українська лють», «Я твоя зброя».
Чому вона важлива
Соловій зробила річ, яку важко помітити одразу: повернула народну пісню в міську культуру. До неї фольклор або залишався сценічно-академічним, або перетворювався на фестивальний етно-поп. Вона ж показала інше - народна мелодика може звучати як інді, дрим-поп і саундтрек до життя великого міста.
Її пісні часто не про події, а про стан. Багато повітря, мінімум аранжування, інтонація напівшепоту. Через це вони працюють не як хіти, а як емоційні простори.
Громадянська позиція і теперішній час
Артистка активно виступає з благодійними концертами за кордоном. У перші місяці повномасштабної війни під час турів вдалося зібрати понад сто тисяч євро на допомогу Україні. Вона також підтримує зоозахисні ініціативи та публічні кампанії.