1,6 млн грн на «паперову» допомогу: у Києві двох медиків підозрюють у схемі з паліативною опікою

У столиці розслідують масштабну справу щодо розкрадання бюджетних коштів у сфері охорони здоров’я. За даними Офісу Генерального прокурора, двоє працівників київського комунального медзакладу підозрюються у заволодінні понад 1,6 млн грн, які держава виплачувала за надання мобільної паліативної допомоги. Насправді цих послуг пацієнтам не надавали.

У чому суть схеми

Слідство встановило: колишній директор медзакладу разом із лікарем систематично вносили в електронну систему охорони здоров’я відомості про нібито проведені виїзди до тяжкохворих пацієнтів.
Йшлося про паліативну допомогу дорослим і дітям — виїзди лікарів додому, медичні процедури, контроль đau й стану пацієнта. На папері все виглядало коректно: обсяги послуг, графіки, виконані маніпуляції.

Та реальність виявилася іншою. За заявленими виїздами не стояли жодні медичні втручання. Частина процедур не проводилась узагалі. Проте на підставі фальсифікованих даних медзаклад регулярно отримував кошти за фактично ненадані послуги.

Ключовий момент: бюджетна компенсація за медичні послуги нараховується лише після підтвердження виконання робіт. У цьому випадку всі підтвердження були внесені штучно, що й дозволило накопичити суму понад 1,6 млн грн.

Хто під підозрою

Про підозру повідомлено двом службовим особам:

• колишньому директору медичного закладу;
• лікарю, який безпосередньо вносив фіктивні дані.

Наразі правоохоронці готують питання обрання запобіжного заходу — ймовірно, тримання під вартою.

Чому паліативна допомога — не формальність

Мобільна паліативна служба — одна з найскладніших ланок медицини.
Її пацієнти — люди з тяжкими, невиліковними станами: онкологія, нейродегенеративні хвороби, важкі ускладнення. Медики приїжджають до них додому, полегшують біль, налаштовують медикаменти, підтримують сім’ї.

Для таких родин це часто єдина можливість отримати допомогу без виснажливих поїздок і госпіталізацій. Фіктивні виїзди — це не просто злочин проти бюджету.
Це зневага до людей, які живуть на межі болю й потребують щоденної підтримки.

Чому це важливо для киян

• Гроші, вкрадені з медичної системи, — це кошти платників податків, які мали піти на реальних пацієнтів.
• У столиці, де паліативна допомога й так обмежена, фальсифікації залишають без підтримки конкретні сім’ї, не цифри в статистиці.
• Подібні схеми руйнують довіру до комунальних медзакладів і ставлять під сумнів ефективність реформування медицини.

Київ щороку інвестує в охорону здоров’я, але будь-яка недоброчесність у системі переводить ресурси на користь окремих людей, а не пацієнтів.

Що буде далі

Справою займаються правоохоронці під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора. Якщо провину доведуть, фігурантам може загрожувати серйозне покарання за заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем.

Водночас суспільство очікує не лише вироків, а й превентивних рішень:

• контроль за реєстрацією медичних послуг,
• аудит підрядних програм паліативної допомоги,
• реальні механізми зворотного зв’язку для пацієнтів і родин.

Ця справа — показова. Вона вкотре доводить: скрутні часи не є виправданням для наживи на людських стражданнях.
Паліатив — це про гідність тих, хто не може боротися за неї самотужки.
І якщо Київ прагне бути містом для людей, контроль у сфері медицини має бути так само суворим, як у будь-якій іншій критичній галузі.