Будинок Сніжка-Хлєбнікової у Києві: історія «пряникової» пам'ятки та скандалу, що зламав кар'єру архітектора

На Площі Українських Героїв у центрі Києва височіє одна з найвпізнаваніших історичних споруд міста — прибутковий будинок Сніжка-Хлєбнікової. Завдяки декоративному фасаду, витонченій кутовій вежі та багатому оздобленню кияни давно охрестили його «пряниковим».

Будівлю звели наприкінці XIX століття на замовлення спадкоємців відомого київського цегельного підприємця Адама Сніжка — Іллі Сніжка та Олени Хлєбнікової. Архітектурною домінантою стала кутова башта, яка не лише прикрашала будинок, а й була характерною рисою престижної київської забудови того часу.

На фасаді й досі можна побачити монограми власників, які нагадують про історію споруди та її перших господарів.

Архітектор, якому одна справа перекреслила кар'єру

Автором проєкту став архітектор Михайло Артинов. Саме будинок Сніжка-Хлєбнікової вважають одним із найуспішніших його творінь.

Втім, незабаром після завершення будівництва життя архітектора кардинально змінилося. На початку XX століття Артинов опинився в центрі гучного скандалу, пов'язаного з аферою навколо коштовностей. Хоча ситуація виникла випадково, вона серйозно підірвала його репутацію.

Після розголосу потенційні замовники почали відмовлятися від співпраці з архітектором, що фактично поставило крапку в його професійній діяльності.

Попри це, у Києві збереглися й інші роботи Артинова. Серед них — Лук'янівський народний дім, будівля дитячої лікарні Товариства допомоги хворим дітям та житловий будинок Равиковича на Софіївській вулиці.

Як змінився будинок у радянські часи

Після встановлення радянської влади будівлю націоналізували та переобладнали під комунальні квартири.

Під час Другої світової війни споруда зазнала значних руйнувань. Після відновлення у 1950-х роках вона втратила свої найвиразніші архітектурні елементи — мансардний поверх і знамениту кутову вежу.

Подібна доля спіткала чимало історичних будівель столиці, які після війни перебудовували без відновлення первісного вигляду.

Лише у 2000-х роках під час реконструкції будинку вежу та мансарду відтворили. Хоча вони не є повністю автентичними, реконструкція дозволила повернути споруді її історичний силует.

Що означає «прибутковий будинок»

Наприкінці XIX — на початку XX століття прибуткові будинки були одним із найпоширеніших типів міської забудови.

Такі споруди будувалися спеціально для здавання квартир в оренду. Власники зазвичай мешкали в одному з помешкань, тоді як решту здавали квартирантам. На перших поверхах працювали магазини, крамниці, офіси або контори.

Саме завдяки орендним будинкам формувався архітектурний образ історичного Києва, а їхні розкішні фасади мали не лише естетичне, а й комерційне значення — вони допомагали залучати заможних орендарів.