Чому Київ досі у зоні енергоризику: у КМДА назвали причини неможливості повного захисту ТЕЦ

Столичні ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 — ключові елементи енергосистеми Києва — зазнали колосальних ушкоджень під час масованих російських атак 2022–2025 років. Місто відновило їхню роботу практично з нуля: генераційні потужності, зруйновані на 80%, нині повернуті в експлуатацію, і обидві теплоелектроцентралі готові до опалювального сезону.

Однак повністю захистити такі об’єкти від ударів наразі технічно неможливо. Про це в інтерв’ю Громадському розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Для киян це пояснення — ключове: воно показує, чому навіть після масштабних ремонтів місто не може гарантувати стабільне світло під час нових атак, і чому ризики в енергосистемі залишаються високими.

Київ готувався завчасно — але обстріли змінили ситуацію

Пантелеєв наголосив: станом на кінець літа та початок осені столиця була повністю готова до опалювального сезону.

«До початку сезону ми завершили відновлення всіх об’єктів, пошкоджених у попередні роки. Попри те, що близько 80% генераційних потужностей було виведено з експлуатації, ми повернули їх у роботу», — зазначив він.

Ремонтні роботи коштували місту мільярди гривень: йшлося не лише про відновлення ТЕЦ, а й про оновлення мереж, магістралей, підстанцій. Проте вже восени Росія почала нову хвилю ударів по енергетичній інфраструктурі, знову завдаючи серйозних пошкоджень.

Що зробили для підготовки міста до зими

Міська влада виконала всі регламентні плани:

• замінено найбільш зношені ділянки електромереж;
• модернізовано вразливі теплові магістралі;
• проведено гідравлічні випробування;
• оновлено близько 50 км теплових мереж (з понад 3 тисяч кілометрів у Києві).

Повністю оновити всі мережі неможливо, але критичні ділянки були закриті.

Чому захист ТЕЦ не може бути абсолютним

Суспільна дискусія про захист енергетичних об’єктів у Києві точиться вже давно. Проте реальність значно складніша, ніж здається ззовні.

Пантелеєв пояснив, що всі інженерні укріплення виконуються відповідно до рішень Ради оборони Києва, яка включає представників ЗСУ, СБУ, ДСНС, МВС та міської влади.

Що вже зроблено:

1. Перший рівень захисту — габіонні укриття — реалізовано повністю.
2. Другий рівень — бетонні конструкції — зараз у процесі будівництва.

Роботи продовжуються навіть узимку, де це можливо з технічної точки зору.

Чому немає «саркофага»

Третій рівень укриття, умовний «захисний саркофаг», сьогодні — лише теорія.

«Повністю накрити ТЕЦ бетонними блоками неможливо. Потрібні були б колосальні ресурси, а головне — це не гарантувало б абсолютної безпеки», — наголосив Пантелеєв.

Причина проста: енергетична інфраструктура має відкриті ділянки та елементи, які неможливо ізолювати без втрати функціональності. Навіть якщо частину підстанції чи будівлі укрити, поруч можуть залишатися вразливі зони, удар по яких зробить захист недієвим.

«Комплексний захист, який дозволив би ТЕЦ виживати під час атаки, на практиці неможливий», — підсумував він.

Що це означає для мешканців столиці

Для киян ці пояснення мають кілька важливих наслідків:

1. Світло може зникати навіть після ремонтів

Місто може швидко відновлювати потужності, але не може повністю запобігти пошкодженням під час нових атак.

2. Планові укріплення тривають і надалі

Хоча захист не може бути тотальним, роботи з укріплення продовжуються постійно.

3. Енергосистема залежить від загальноукраїнської стабільності

Навіть добре підготовлений Київ — частина великої енергомережі, яка реагує на удари по підстанціях і генерації в інших областях.

4. Киянам варто бути готовими до зимових ризиків

Пантелеєв фактично визнає: цього сезону можливі як локальні, так і масштабні відключення.

Київ вклав колосальні ресурси в те, щоб зустріти зиму з максимально відновленою інфраструктурою. Але війна диктує свої умови: абсолютного захисту для ТЕЦ не існує, і це чесна відповідь влади містянам.

Завдання міста — оперативно ремонтувати й укріплювати, завдання громади — бути готовою до будь-яких сценаріїв та берегти одне одного під час енергетичних викликів.