Гроші лежать, часу нема: Київ провалив строки формування бюджету на 2026 рік

Ситуація, що розгортається навколо бюджету столиці на 2026 рік, уже виглядає не як технічна затримка, а як системний управлінський провал. Попри те, що в міської влади є унікальний запас міцності — близько 30 мільярдів гривень залишків коштів, — Київ увійшов у грудень фактично без готового бюджету. Це підтвердив заступник міністра освіти і науки, депутат та голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко.

Як Київ «проспав» бюджетний календар

За законом, бюджетний процес має чіткий таймлайн:

• 6 вересня — старт розгляду бюджетного прогнозу;
• до 12 листопада — Київрада повинна отримати готовий проєкт бюджету.

Натомість, за словами Вітренка, документ з’явився в раді лише 3 грудня — із запізненням майже на три місяці.

Для столиці, де фінансові обороти обчислюються десятками мільярдів, це — не дрібний збій, а криза бюджетного менеджменту.

Чому запізнення — це не просто технічність

Бюджет — це не PDF-файл. Це складна система, яку необхідно:

• обговорювати на комісіях;
• аналізувати профільно по департаментах;
• порівнювати з прогнозами доходів;
• вносити поправки;
• проводити публічні консультації.

Коли документ надходить на фініші року, весь цей процес згортають до кількох днів, позбавляючи депутатів і громаду можливості впливати на фінансову політику столиці.

Вітренко не приховує: сам бюджетний регламент фактично знівельовано, а Київрада отримує інструкцію працювати в пришвидшеному режимі — аби «вкластися у строки».

Чи є вихід? Бюджетна комісія готує альтернативний план

Щоб не допустити хаосу, бюджетна комісія підготувала покроковий денний план, який дозволяє хоча б частково зберегти:

• аналіз ключових статей бюджету;
• можливість внесення поправок;
• узгоджену роботу депутатських груп;
• прозорість процесу.

За словами Вітренка, Київрада найближчим часом голосуватиме не за бюджет, а тільки за процедуру його розгляду.

Що буде, якщо бюджет не ухвалити вчасно

Стаття 77 Бюджетного кодексу встановлює дедлайн:
до 25 грудня бюджет міста має бути ухвалений.

Якщо Київ не встигає, місто переходить на режим 1/12 від бюджету попереднього року — фактично це:

• лише захищені видатки: зарплати, енергоносії, утримання критичної інфраструктури;
• жодних нових проєктів;
• жодних інвестиційних програм;
• замороження розвитку міста до ухвалення нового бюджету.

Для мегаполіса це означає втрату темпу: без фінансування не можуть стартувати ремонти, закупівлі техніки, модернізація транспорту, благоустрій, цифрові сервіси.

Чому проблема не в процедурі, а у відповідальності

У бюджеті-2026 Київ мав би збалансувати ключові сфери:

• освіту та соціальні програми;
• оборону столиці;
• транспорт і комунальну інфраструктуру;
• підтримку бізнесу та реабілітацію житлового фонду після обстрілів.

Проте замість цього місто увійшло у грудень із затримками, непрозорістю та хаотичними діями виконавчих органів.

Парадоксально, але столиця має один із найбільших фінансових запасів за роки війни — близько 30 млрд грн, — і водночас не має чіткого плану, як ці кошти працюватимуть у 2026 році.

Київський контекст: чим це загрожує містянам

Для звичайного киянина провал підготовки бюджету означає:

• затримки в ремонтах доріг, лікарень, шкіл;
• відсутність запуску нових транспортних маршрутів;
• невизначеність щодо соціальних програм;
• гальмування відновлення будинків після обстрілів;
• затягування цифрових, екологічних та інфраструктурних проєктів.

Фактично місто може прожити перший квартал 2026-го на «автопілоті».

Київ — місто, яке зобов’язане бути прикладом управління для всієї країни. Але ситуація з бюджетом-2026 показує інше: наявність грошей ще не означає наявності стратегії.

Поки Верховна Рада ухвалює державний бюджет у строк, столиця демонструє небезпечну інерцію.
І якщо міська влада не виправить помилки негайно, Київ ризикує не лише втратити темп розвитку, а й зрушити з місця ключові міські проєкти.

Головний фінансовий документ столиці — це не технічність. Це карта розвитку міста.
І зараз ця карта опинилася у «сліпій зоні».