Колись найбільш прибуткове - тепер найзбитковіше в Україні: чому Київський метрополітен лідирує в антирейтингу

За результатами першого півріччя 2025 року, київський метрополітен став найбільш збитковим серед підземок України. Відповідну інформацію оприлюднило видання «Слово і Діло», яке проаналізувало фінансові звіти метрополітенів Києва, Харкова, Дніпра та Кривого Рогу з 2019 по 2025 рік.

Від рекордів до збитків

Ще у 2019 році київське метро демонструвало найвищий дохід серед усіх метрополітенів країни — понад 3,39 мільярда гривень. Проте вже у 2020–2021 роках пандемія COVID-19 призвела до суттєвого падіння прибутковості — вдвічі.

Наступний удар — повномасштабна війна, яка у 2022 році знову скоротила прибутки вдвічі: до 1,08 мільярда гривень. Незважаючи на поступове зростання у 2023–2024 роках (1,63 млрд грн), повноцінного відновлення не відбулося.

У першому півріччі 2025 року метро Києва заробило 833,6 млн грн — лише на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року (806,6 млн грн).

Інші міста: скромніші масштаби — менші втрати

• Харків: через дію безоплатного проїзду з 2022 року, дохід місцевого метро залишався на дуже низькому рівні. Проте у 2025-му відбулося зростання до 65,7 млн грн, у порівнянні з 29,4 млн грн у 2024-му.
• Дніпро: демонструє стабільність із помірними показниками. За півроку 2025 року — 10,3 млн грн, що практично не відрізняється від попередніх років.
• Кривий Ріг: унікальний випадок. Доходи місцевого метро зросли у десятки разів. Якщо у 2021 році вони становили 15,3 млн грн, то вже у 2022-му — 516,9 млн грн. За півроку 2025-го — 295,7 млн грн.

Причини збитковості столичної підземки

1. Значні витрати на безпеку: у воєнний час метро Києва виконує не лише транспортну функцію, але й слугує сховищем. Підтримання безпеки потребує додаткових ресурсів.
2. Недостатня компенсація за пільговий проїзд: частка пільговиків зросла, проте механізми державного відшкодування — не завжди ефективні.
3. Зниження пасажиропотоку: через зміну звичок пасажирів, релокацію населення, економічну невизначеність та руйнування інфраструктури.
4. Модернізація та утримання мережі: система київського метро — найбільша в Україні, її утримання потребує колосальних витрат.

Попри збитковість, столичне метро залишається ключовим транспортним артерій міста. Проблема не лише в доходах, а й у системному фінансуванні громадського транспорту, прозорості витрат і належній компенсації за соціальні функції. На фоні загальнонаціональної кризи фінансування, влада має знайти стійкий механізм підтримки таких стратегічно важливих інфраструктурних об’єктів, як метрополітен.

Київське метро, попри складнощі, виконує свою функцію щодня, залишаючись опорою мобільності міста у воєнний час. Але для його стабільного функціонування необхідна системна державна і міська підтримка.