Реставрація чи демонтаж? На Андріївському Узвозі розібрали частину пам’ятки архітектури

На одному з найвідоміших історичних схилів столиці — Андріївському узвозі — відбулася чергова подія, яка викликала стурбованість серед пам’яткоохоронців і громади. У будинку №18, відомому як Садиба Якова Мощинського, демонтували дерев’яну веранду. Цей об’єкт, зведений у 1880 році та офіційно визнаний пам’яткою архітектури, опинився в центрі уваги не лише через свій історичний статус, а й через непрозорі дії нових власників.

Від майстерень до приватної власності

Садиба Мощинського — це не просто будинок у стилі кінця XIX століття, а колишній осередок творчості київських митців. У стінах цієї будівлі свого часу працювали художники, створюючи атмосферу мистецького Подолу. Однак на початку 2000-х об’єкт вивели з комунальної власності, і тривалий час він стояв покинутим, зазнаючи поступової руйнації.

Лише після втручання Київської міської прокуратури, яка домоглася судового рішення, справа зрушила з мертвої точки. У 2024 році було заявлено про розробку проєкту реставрації, який мав повернути пам’ятці її первісний вигляд і функцію.

Що сталося з верандою?

За словами відомого пам’яткоохоронця Дмитра Перова, нещодавно з фасаду будівлі було демонтовано дерев’яну веранду. Цей елемент, хоч і не був найстарішою частиною будівлі, все ж мав історичну й естетичну цінність у контексті ансамблю Андріївського узвозу. Очевидці, зокрема місцеві продавці картин, неодноразово повідомляли про активні роботи всередині будівлі та вивезення матеріалів, однак офіційного пояснення характеру цих дій не було.

У технічному паспорті об’єкта, замість чітко вказаної реставрації, нині фігурує формулювання «комплексні наукові дослідження». Це викликає закономірні підозри щодо реального масштабу втручань у структуру будівлі.

Що кажуть у КМДА?

Очільниця Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова в недавньому інтерв’ю запевнила, що жодних надбудов чи перепланувань не проводиться, а всі роботи відповідають чинному проєкту реставрації. Проте реальність демонтажу веранди викликає сумніви щодо відповідності дій на об’єкті задекларованим намірам.

Чи втрачає Київ чергову пам’ятку?

Ситуація навколо Будинку Мощинського — це лакмусовий папірець для всієї системи охорони культурної спадщини столиці. Наявність судового рішення, проєкту реставрації та наглядових органів не гарантує, що об’єкт не буде зруйнований або суттєво спотворений. Систематичний громадський моніторинг, прозорість дозвільної документації та публічна відповідальність посадовців — ось ключові умови, без яких пам’ятки архітектури Києва можуть втратити свою автентичність.

Поки на Андріївському узвозі розбирають частину історичної садиби, кияни та експерти задаються питанням: чи справді йдеться про збереження спадщини, чи лише про зручне прикриття для нових бізнес-інтересів? Відповіді на ці запитання мають надати міська влада, правоохоронці та фахівці — до того, як місто втратить ще одну архітектурну перлину під гаслом «реставрації».