Тихон Гулевичук
Київ залишається найбільшим логістичним хабом країни, куди щодня стікаються тисячі вантажів. Серед них — екзотичні квіти для столичних бутиків, саджанці для приміських розсадників та тонни деревини. Проте разом із красивим декором до міста можуть потрапити й «нелегали» — небезпечні шкідники та хвороби рослин, здатні знищити київські каштани чи паркові зони.
У Головному управлінні Держпродспоживслужби в м. Києві підбили підсумки роботи за червень 2026 року. Фітосанітарні інспектори розгорнули масштабний контроль: через їхні руки пройшли сотні тисяч рослин та сотні транспортних засобів. Розповідаємо у цифрах та деталях, як працює біозахист нашого міста.
Зелена митниця: що саме шукали та знайшли інспектори
Протягом першого місяця літа столичні фітосанітари перевірили понад 218 тисяч зрізаних квітів, живих рослин та садивного матеріалу. Окрім цього, на контрольних пунктах оглянули 90,89 м³ імпортної деревини, більше тисячі одиниць дерев'яної тари та майже 956 тонн інших вантажів, що підлягають регулюванню.
Робота інспекторів — це не просто візуальний огляд, а детальний аналіз документів і маркування. Без цього токсичні або заражені рослини могли б запросто опинитися на прилавках київських магазинів чи у парках.
Результати перевірок за червень:
- 217 транспортних засобів детально оглянуто на в'їзді до столиці.
- 160 зразків рослин та деревини відправлено на фітосанітарну експертизу в лабораторію.
- 3 серйозних порушення виявлено у супровідних документах на імпортні вантажі (до порушників одразу застосували законні санкції).
Паралельно київські фахівці працювали й на «експортному фронті». Щоб українська продукція без проблем потрапляла на європейські та світові ринки, інспектори перевірили близько 1,5 тисячі кубометрів деревини та видали 100 фітосанітарних сертифікатів на експорт.
Не лише квіти: глобальна безпека Києва
Контроль на кордоні міста — лише частина великої екосистеми безпеки. Зараз фахівці Держпродспоживслужби активно моніторять зелені насадження самого Києва, міські склади та місця зберігання продукції, аби вчасно виявити вогнища хвороб рослин.
До слова, біологічна безпека столиці — це комплексний процес. Нещодавно відомство завершило весняну кампанію з імунізації диких тварин, розкладаючи приманки від сказу в лісопарках на околицях Києва. Тож поки одні фахівці захищають місто від сказу в хащах Голосієва чи Виноградаря, інші — тримають оборону на логістичних терміналах, відсікаючи заражену флору.
Коротко про головне
Як звичайному киянину перевірити безпечність куплених рослин?
Купуючи саджанці чи дорогі кімнатні рослини у великих мережах або садових центрах, ви маєте право попросити у продавця карантинний чи фітосанітарний сертифікат. Для імпортних товарів це гарантія того, що рослина пройшла лабораторний контроль.
Що таке «об'єкти регулювання» у звітах фітосанітарів?
Це будь-які матеріали, які можуть переносити шкідників: свіжі квіти, насіння, саджанці, необроблена деревина, грунт і навіть дерев'яні піддони (палети), на яких перевозять звичайні побутові товари.
Навіщо перевіряти дерев'яне упакування (коробки, палети)?
У необробленій деревині часто ховаються небезпечні короїди та личинки комах (наприклад, азіатський вусач), які при потраплянні в київські парки та приміські ліси можуть масово знищувати дерева. Тому кожна палета повинна мати спеціальне клеймо про проходження термічної чи хімічної обробки.