15 жовтня у центрі Києва, на Майдані Незалежності, відбулася акція протесту родин українських військовополонених, які потрапили до російського полону після оборони Маріуполя.
Учасники зібралися під гаслом «41 місяць очікування», вимагаючи від української влади реальних дій для повернення захисників додому.
«Наші рідні вийшли з «Азовсталі» за наказом вищого керівництва країни під гарантії життя та обіцянку обміну через кілька місяців. Але ці три місяці перетворилися вже на сорок один», — сказала співзасновниця ГО «Спільнота Оленівки» Анастасія Гондюл, дружина двічі пораненого бійця полку «Азов».
«Вони пройшли пекло, але досі там»
За словами родин, у полоні залишаються важкопоранені оборонці, які вижили під час теракту в Оленівці у липні 2022 року.
«Мій чоловік був госпіталізований у Донецьку як важкопоранений. Він пережив Оленівку, але його досі не повернули. Нам кажуть, що їх “не віддають”, але ж офіцерів змогли повернути ще у 2022 році», — розповіла Гондюл.
Учасники акції тримали в руках портрети своїх близьких, плакати із закликами «Поверніть живих» і «86 днів оборони – нескінченність полону».
На Майдан приїхали родини полонених з усієї України — матері, дружини, сестри та діти тих, хто вже четвертий рік перебуває в неволі.
Вимоги родин і позиція влади
«Спільнота Оленівки» ще навесні висунула три ключові вимоги до влади:
- Повернення важкопоранених полонених, які вижили після теракту.
- Зустріч із президентом України.
- Офіційне визнання Дня пам’яті загиблих у полоні.
З трьох вимог дві вже виконано:
- відбулася зустріч із віцепрем’єркою Іриною Верещук, яка координує питання обміну;
- Верховна Рада ухвалила закон про встановлення Дня пам’яті загиблих у російському полоні.
Втім, найважливіша мета — повернення живих — досі не досягнута.
«Київ стоїть завдяки хлопцям, які 86 днів утримували Маріуполь. Ми не хочемо чути, що “другого Медведчука немає”. Ми хочемо результату — повернення наших рідних додому», — наголосила Гондюл.
«Ми не можемо чекати ще рік»
Під час акції лунали емоційні виступи матерів і дружин військовополонених.
«Мій син пережив теракт в Оленівці. Він поранений, і вже четвертий рік у полоні. Держава, здається, забула про них», — сказала Жанна Зубрицька, мати бійця полку «Азов».
Родини закликають українське керівництво посилити переговори про обмін, залучати міжнародних партнерів та гуманітарні місії, щоб повернути тих, кому колись пообіцяли життя.
Контекст: 41 місяць невизначеності
Оборона Маріуполя навесні 2022 року стала одним із найгероїчніших епізодів війни. Тисячі українських військових, зокрема бійці полку «Азов», морпіхи, прикордонники та поліцейські, після тривалих боїв вийшли з «Азовсталі» в полон за домовленістю, що мала гарантувати збереження життя і подальший обмін.
Проте значна частина з них залишається в колоніях на окупованих територіях вже понад три роки. Частина військовополонених досі не має зв’язку з родинами, а інформація про умови їхнього утримання надходить лише фрагментарно.
Гідність, яку не зламати
Акцію завершили хвилиною мовчання, після чого учасники запалили свічки біля портретів полонених.
Вони пообіцяли продовжувати боротьбу — доти, доки кожен із захисників не повернеться додому.
«Ми не хочемо співчуття — ми хочемо дій. Гідність наших рідних зобов’язує нас не мовчати», — сказали організатори
Київ серед антилідерів за станом укриттів: омбудсмен виявив недоступні та проблемні сховища
Було сміття — стало чисто: у Святошинському районі прибрали канал, що заростав відходами
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці