Без радянських цитат і російських топонімів: у Києві оновлять ще 15 об’єктів

У Києві триває системна декомунізація міського середовища. Київська міська рада ухвалила рішення про усунення ще 15 об’єктів, пов’язаних із радянською та російською імперською ідеологією. Йдеться не про спонтанні демонтажі, а про планову роботу, яка ведеться в межах державної політики з переосмислення історичної спадщини.

Про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.

Що саме приберуть або змінять у Києві

Рішення щодо 15 об’єктів ухвалили 12 грудня, а 18 грудня його підтримала Київрада. До переліку потрапили елементи, які містять радянські або імперські наративи та символи.

Житній ринок на Подолі

Серед найбільш помітних об’єктів — декоративне оздоблення фасаду Житнього ринку. Важливий нюанс:

• сам архітектурний декор збережуть;
• вилучать лише окремі елементи з російськомовними написами та імперськими географічними назвами, зокрема «Балтійське море», «Нева» та подібні.

Такий підхід дозволяє зберегти архітектурну цінність, водночас прибравши ідеологічний зміст, який не має стосунку до української історії.

«Нульовий кілометр» на Майдані Незалежності

Окреме рішення стосується пам’ятного знака «Нульовий кілометр» у центрі столиці. Об’єкт перебуває у зношеному стані, тому планується:

• капітальний ремонт;
• вилучення назв російських міст;
• приведення написів у відповідність до актуальних назв українських міст.

Таким чином, один із символічних об’єктів центру Києва отримає сучасне, ідеологічно вивірене наповнення.

Загальна картина декомунізації у столиці

За словами Марини Соловйової, декомунізація в Києві давно вийшла за межі окремих рішень і перетворилася на постійний процес.

Станом на зараз:

• до переліку внесено 251 об’єкт, що підлягає усуненню або коригуванню;
• 170 об’єктів уже демонтовано;
• 36 — у процесі демонтажу або підготовки до змін;
• 37 об’єктів мають статус пам’яток, і будь-які роботи щодо них можливі лише після погодження з Міністерством культури України.

Рекомендації щодо кожного об’єкта надає Український інститут національної пам’яті.

Чому цей процес прискорився саме зараз

У КМДА визнають: після початку повномасштабної війни кількість звернень від киян щодо декомунізації суттєво зросла. Мешканці столиці дедалі частіше сприймають радянську та імперську символіку не як «частину історії», а як інструмент чужої ідеології, яка десятиліттями витісняла українську ідентичність.

Для Києва це питання не лише про минуле, а й про:

• самоусвідомлення міста;
• формування сучасного культурного простору;
• чітке відмежування від російського імперського спадку.

Чому це важливо для киян

Декомунізація напряму впливає на те, яке місто бачать мешканці щодня — у назвах, символах, декоративних елементах, міських маркерах. Йдеться не про стирання історії, а про усунення нав’язаних сенсів, які суперечать українському досвіду та цінностям.

Київ поступово формує простір, де:

• немає символів держави-агресора;
• збережена архітектура не несе ідеологічного тиску;
• міське середовище відображає сучасну українську ідентичність.

Рішення про вилучення ще 15 об’єктів — черговий етап великого процесу, який у Києві триває вже кілька років і значно активізувався після 2022 року. Столиця послідовно рухається до того, щоб її публічний простір відповідав реальній історії, культурі та цінностям України, а не імперським міфам минулого.