Будинок за пів мільйона доларів для родини судді: як батько Світлани Грабець став власником елітного маєтку під Києвом

Батько судді Київського обласного господарського суду Світлани Грабець у травні 2019 року став власником нерухомості в елітному містечку Riviera Zoloche. Самою нерухомістю — за деклараціями — користуються суддя та її чоловік-прокурор. Журналісти з’ясували, що ринкова ціна подібних котеджів перед повномасштабним вторгненням сягала приблизно $500 тис. без ремонту, а з урахуванням додаткової будівлі на ділянці може бути вищою.

Ключові факти розслідування

• У деклараціях судді та прокурора з грудня 2019 року зазначено користування будинком 286 м² (без терас). За проєктом типу «Френк» така оселя з терасами — до 363 м².
• За документами батько судді купив лише землю (≈153 тис. грн), а будинок начебто звели за місяць у серпні–вересні 2019 року.
• Супутникові знімки свідчать, що маєток стояв уже у 2017 році. Експерти з нерухомості називають схему «земля окремо — будинок пізніше» типовою для мінімізації податкової бази при продажах у котеджних містечках.
• У 2017-й, за тодішніми деклараціями матері судді (також колишньої судді), сума заощаджень родини становила близько $7 тис. і 500 тис. грн — цього недостатньо для придбання маєтку подібного класу у 2019-му.
• Родина також інвестувала в елітні апартаменти у Буковелі з орієнтовною ринковою вартістю майже $550 тис.

Позиції сторін

• Світлана Грабець: пообіцяла відповісти на запитання письмово, зрештою надала узагальнену відповідь: усі активи набуті законно, кошти — легальні.
• Ігор Грабець (прокуратура): уникав телефонних коментарів; заявив, що щороку проходить таємну перевірку доброчесності.
• Батько судді Юрій Дьомін: від коментарів відмовився.
• Матір судді Ольга Дьоміна: наполягає, що кошти «чесно зароблені та перевірені НАЗК».

 Важливо: фігуранти справи не визнані винними у правопорушеннях. У статті наведено відомості журналістського розслідування, офіційні позиції сторін і експертні оцінки. Презумпція невинуватості залишається чинною.

Як працює «земля сьогодні — будинок завтра»

Механіка схеми (за поясненнями ринку)

• Крок 1. Продаж земельної ділянки покупцю.
• Крок 2. Введення в експлуатацію вже готового котеджу на нового власника землі (або швидке «будівництво» за документами), що зменшує оподатковувану базу угоди.
• Крок 3. У деклараціях власника/користувача з’являється будинок, проте реальна ціна активу в реєстрах може не відображатися.

Чому це важливо для киян

• Довіра до судів і прокуратури. Київ — столиця, де формуються стандарти публічної доброчесності. Коли посадовці користуються наддорогими активами, а джерела коштів не пояснено, це підриває легітимність рішень і сприйняття справедливості.
• Вартість держави для громадян. Прозорість статків суддів і прокурорів — не «жовта тема», а умова інвестиційної привабливості столиці та антикорупційних реформ.
• Податкова справедливість. Масове використання «будинок після землі» означає менші надходження до бюджету, тобто менше коштів на школи, лікарні, укриття, транспорт і відновлення.

Які органи мають відповісти

• НАЗК — аналіз повноти та правдивості декларацій, моніторинг способу життя.
• НАБУ/САП — за наявності ознак неправомірної вигоди/незаконного збагачення (ст. 368-5 ККУ) — процесуальна оцінка.
• Вища рада правосуддя — етичний вимір для судді (конфлікт інтересів, відповідність стандартам доброчесності).
• Прокуратура/КДКП — службова перевірка щодо посадовця прокуратури.

Інфобокс: Riviera Zoloche
Закрите містечко з ресторанами, SPA, фітнесом, яхт-клубом, виходом до Дніпра. Котеджі типу «Френк» — преміальний сегмент з великою площею та терасами, вартість — сотні тисяч доларів.

Що далі

• Публічні відповіді з документами. Суспільний запит — надати підтвердження походження коштів: договори, банківські виписки, кредити, дарування, продаж активів тощо.
• Аудит реєстрів і супутникових даних. Зіставлення дат введення в експлуатацію з фактичним станом об’єктів (знімки 2017 р.) — тест на чесність забудовників і девелоперських схем.
• Процедурні рішення органів контролю. Запуск офіційних перевірок і оприлюднення результатів — критично важливі для відновлення довіри.

Розслідування окреслює розрив між способом життя публічних службовців та задекларованими доходами. Для Києва, який бореться за верховенство права і антикорупційні стандарти, ця історія — лакмусовий папірець: чи здатні інституції швидко, фахово і публічно дати відповідь на просте запитання — звідки гроші?

Поки відповідь не підкріплена документами, тінь сумнівів падає не лише на одну родину, а й на систему правосуддя, від якої залежить довіра мільйонів киян.