«Це ганьба влади»: депутат Вітренко обурився якістю води та станом «Київводоканалу»

У Києві знову загострюється питання якості води. Депутат Київради Андрій Вітренко різко розкритикував ситуацію із водопостачанням у столиці, заявивши, що «з кранів тече не вода, а сором». Його виступ на засіданні міської ради став реакцією на численні скарги киян та медійні повідомлення про якість питної води.

Проблема, яку неможливо замовчати

За словами депутата, стан системи водопостачання Києва «вийшов за межі терпимого».
Головний об’єкт критики — підприємство «Київводоканал», яке, на думку Вітренка, діє неефективно та не відповідає за якість послуг, що надає містянам.

«Не вода, а сором тече з кранів у киян.
“Київводоканал” — не комунальне, а приватне підприємство, і ситуація там — бардак», — заявив депутат.

Він наголосив, що питання контролю над компанією потрібно вивести з тіні та зробити її діяльність максимально прозорою, адже мова йде не лише про комфорт, а й про здоров’я мешканців столиці.

Чому «Київводоканал» — під прицілом критики

Формально «Київводоканал» дійсно є акціонерним товариством, більшість акцій якого належить приватним структурам, а не місту. Це створює проблему контролю — міська влада не має прямого впливу на прийняття рішень усередині компанії.

За оцінками експертів, такий формат власності призводить до:

• хронічного браку інвестицій у модернізацію мереж;
• застарілого обладнання та частих аварій;
• зростання тарифів без помітного покращення послуг.

«Якщо через це нас не візьмуть до ЄС — це ганьба місцевої влади», — додав Вітренко, натякаючи на вимоги євроінтеграції щодо прозорості управління комунальними ресурсами.

Європейський контекст і київська реальність

Вода — один із ключових показників якості міського життя. У країнах Європейського Союзу питання водопостачання є прикладом ефективного муніципального управління, де громади мають повний контроль над постачальниками.
В Україні ж, зокрема в Києві, ситуація протилежна — інфраструктура застаріла, а відповідальність розмита між приватними акціонерами та міською владою.

Якщо столиця прагне стати частиною європейської спільноти, Київ має повернути контроль над водопостачанням у публічну площину — з чіткими стандартами, прозорими тарифами і якісною питною водою.

Що далі

Заклик депутата може стати поштовхом до аудиту діяльності «Київводоканалу» та оновлення підходів до управління водними ресурсами.
Уже найближчими тижнями Київрада може створити тимчасову комісію для перевірки фінансової звітності та технічного стану підприємства.

Коли в столиці, що прагне європейських стандартів, із кранів тече «сором», це не просто побутова проблема — це симптом системної кризи управління.
Якщо Київ справді хоче бути сучасним і комфортним містом, починати варто з елементарного — чистої води і чесного менеджменту.