Чи має громадський транспорт Києва зупинятися під час повітряних тривог: розбір "за" і "проти"

Питання безпеки під час повітряних тривог залишаються актуальними для Києва вже з 1 серпня 2022 року, коли Рада оборони міста ухвалила рішення зупиняти комунальний громадський транспорт у випадку загрози. Це рішення здебільшого стосується автобусів, тролейбусів та трамваїв, що зупиняються на найближчих зупинках або "кишенях" для того, щоб забезпечити пасажирів можливістю сховатися в укритті. Однак таке обмеження викликає численні суперечки серед експертів і громадськості.

Днями відбувся круглий стіл, де обговорювалися переваги та недоліки цього рішення. У статті розглянемо основні аргументи "за" і "проти" зупинки транспорту під час повітряних тривог і спробуємо знайти баланс між безпекою і комфортом для киян.

Чому "за": аргументи про економічні наслідки та зручність для пасажирів

Одним із перших висловився очільник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимур Ткаченко. Він зазначив, що немає зрозумілої логіки в зупинці лише комунального транспорту під час повітряної тривоги. На його думку, якщо б це стосувалося також і приватних перевізників, тоді таке рішення могло б бути виправданим. Проте, коли зупиняються тільки автобуси та трамваї комунальної власності, це створює незручності для пасажирів, які змушені пересідати на приватний транспорт і платити за проїзд більше.

Ткаченко підкреслив також, що евакуатори та інші критично важливі транспортні засоби працюють під час тривог, тому рішення про зупинку всього громадського транспорту виглядає неефективним. За його словами, Київ втратив 2,5 мільярда гривень валового регіонального продукту лише за рік через параліч міського транспорту під час тривог.

Чому "проти": збереження безпеки громадян на першому місці

Проте, є й сильні аргументи на користь збереження існуючого правила. Перший заступник голови КМДА Микола Поворозник наголосив, що головним пріоритетом залишається безпека людей. Він зазначив, що під час повітряної тривоги громадяни повинні бути в безпеці, а не на зупинках чи в автобусах. Окрім того, він підкреслив, що під час атак на Київ транспорт іноді постраждає — як, наприклад, під час обстрілу 18 січня 2025 року, коли були пошкоджені контактні мережі на вулиці Юрія Іллєнка.

Цей аргумент зміщує акценти з економічних і зручних міркувань на безпеку, де не можна допускати жодних ризиків для життя киян, навіть якщо це означає деякі незручності.

Безпека на зупинках та транспорті: чи є рішення?

Також не менш важливою темою обговорення стала безпека на зупинках громадського транспорту, що не завжди облаштовані належним чином. Голова фракції "Слуга народу" Андрій Вітренко порушив питання відсутності укриттів на зупинках, особливо на місцях, де люди можуть опинитись під час тривоги. На прикладі проспекту Бажана він показав, як небезпечні можуть бути зупинки, що не захищають від осколків чи уламків.

Вітренко також наголосив, що питання безпеки громадян на зупинках не має достатньо високої уваги, оскільки лише на частині зупинок облаштовані укриття, а решта — відкриті для можливих атак.

Потрібно знайти компроміс

Підсумовуючи дебати, директор компанії "ПроМобільність" Дмитро Беспалов зауважив, що немає доказів того, що зупинка транспорту під час тривог реально підвищує безпеку. Беспалов підкреслив, що потрібна спеціалізована робоча група для створення інтегрованого рішення, яке поєднувало б економічні інтереси та безпеку громадян.

Питання зупинки громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві залишається відкритим. Влада має переглянути це рішення з урахуванням нових реалій та вимог безпеки. У той час як економічні наслідки паралічу транспорту є суттєвими, безпека киян повинна залишатися на першому місці.