Від радіаційної пустки до дикого раю: Чорнобильська зона без людей перетворилася на унікальний заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник сьогодні є однією з найбільших природоохоронних територій України та унікальним прикладом відновлення природи після масштабної техногенної катастрофи.

Після аварії на Чорнобильській АЕС, евакуації населення та припинення господарської діяльності в зоні відчуження природні екосистеми почали відновлюватися практично без втручання людини. За кілька десятиліть територія перетворилася на осередок біорізноманіття, де мешкають рідкісні види рослин і тварин.

Як створювали заповідник

Ідея законсервувати та захистити дику природу Полісся навколо ЧАЕС визрівала у наукових колах не один рік. Формування майбутнього біосферного гіганта відбувалося у кілька ключових етапів:

• 2007 рік — на території зони відчуження створюють загальнозоологічний заказник місцевого значення «Чорнобильський», що стало першим кроком до обмеження в'їзду;
• 2013 рік — науковці та екологи офіційно ініціюють створення повноцінного біосферного заповідника;
• 2016 рік — підписано відповідний указ Президента України про юридичне заснування об'єкта;
• 2017 рік — Чорнобильський заповідник починає офіційно функціонувати як самостійна державна установа;
• З 2018 року — на базі установи розгортаються повномасштабні вітчизняні та міжнародні наукові дослідження із залученням іноземних грантів.

Хто живе в зоні: ведмеді, рисі та нащадки коней Пржевальського

Сьогодні Чорнобильський заповідник — це справжній заповідний рай для біорізноманіття Полісся. Місцева флора вражає масштабами: науковці вже зафіксували понад 1200 видів судинних рослин, а також десятки унікальних видів мохів та лишайників. Значна частина з них занесена до Червоної книги України та Європейського червоного списку.

Тваринний світ заповідника налічує понад 300 видів хребетних. У тутешніх густих лісах та на заліснених болотах знову вільно почуваються великі хижаки та ссавці, яких у більшості регіонів країни практично не зустрінеш:

• Вовки та євразійські рисі;
• Бурі ведмеді (які повернулися в регіон через століття відсутності);
• Лосі, благородні олені та дикі козулі;
• Популяція диких коней Пржевальського, яку штучно завезли сюди як експеримент наприкінці 1990-х років, успішно адаптувалася, розмножилася і тепер самостійно освоює простори зони.

Для світової науки Чорнобиль став безцінним майданчиком. Вчені з усього світу вивчають тут, як саме дика природа та радіаційне середовище взаємодіють між собою, і як екосистеми здатні заліковувати рани після масштабного техногенного впливу. У перспективі керівництво заповідника планує розширювати програми моніторингу, розвивати безпечну екологічну освіту та зміцнювати транскордонне співробітництво для збереження біологічного різноманіття всього Поліського регіону.

Чи безпечно науковцям працювати у Чорнобильському заповіднику через рівень радіації? 

Робота наукових експедицій у заповіднику чітко регламентована правилами радіаційної безпеки. Дослідники працюють виключно за заздалегідь прокладеними та перевіреними маршрутами, уникаючи найбільш забруднених «плям» (наприклад, району Рудого лісу чи безпосередньої близькості до проммайданчика ЧАЕС). Сучасні дозиметричні прилади та суворий часовий контроль перебування на локаціях дозволяють вченим збирати біологічний матеріал, встановлювати фотопастки та проводити моніторинг без шкоди для власного здоров'я.

Яка різниця між зоною відчуження та Чорнобильським біосферним заповідником? 

Зона відчуження — це суто територіально-адміністративне поняття, що охоплює 30-кілометрову зону навколо ЧАЕС із суворим пропускним режимом, де розташовані виведені з експлуатації ядерні об'єкти та підприємства з поводження з радіоактивними відходами. Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник — це природоохоронна установа, яка займає більшу частину (близько 85%) території цієї зони. Він створений саме для збереження дикої природи, проведення наукових досліджень та фіксації того, як екосистема живе в умовах відсутності людини.