«Очікуйте на відбій»: у Києві пораненому під обстрілом порадили чекати закінчення тривоги — деталі скандалу

У Києві розгорівся суспільний резонанс навколо роботи екстреної медичної допомоги після історії місцевого жителя, який отримав поранення під час російської атаки та, за його словами, почув від диспетчера «103» рекомендацію чекати завершення повітряної тривоги.

Інцидент стався під час одного з нещодавніх масованих обстрілів столиці. Постраждалий Юрій Терещук отримав осколкове поранення після вибуху неподалік свого будинку. Чоловік самостійно намагався зупинити кровотечу та викликав медиків.

Поранення під час атаки

За словами Юрія Терещука, уламки після вибуху пробили вікно квартири та влетіли всередину помешкання. Від вибухової хвилі чоловіка відкинуло на підлогу, після чого він виявив поранення живота та сильну кровотечу.

Перший дзвінок на номер екстреної допомоги, за його словами, залишився без відповіді. Під час повторного звернення диспетчер зареєструвала виклик, але повідомила, що необхідно чекати відбою повітряної тривоги.

Паралельно чоловік звернувся до приватної клініки. Згодом йому повідомили, що бригада державної екстреної медичної допомоги все ж вирушила на виклик. Саме вона першою прибула на місце події, надала невідкладну допомогу та зупинила кровотечу.

Як пояснюють ситуацію медики

У системі екстреної медичної допомоги зазначають, що поранення з кровотечею належить до категорії екстрених викликів і має високий пріоритет.

Водночас чинне законодавство передбачає, що працівники швидкої допомоги також мають право на безпечні умови роботи. Якщо під час руху виникає пряма загроза життю медиків через обстріл, бригада може тимчасово укритися та продовжити рух після оцінки ризиків.

За словами завідувачки одного з відділень екстреної медичної допомоги Ольги Богдан, повітряна тривога сама по собі не є підставою для припинення роботи швидкої.

«Виклики під час атак приймаються в обов'язковому порядку, і бригади продовжують працювати. Але якщо існує безпосередня загроза життю медичних працівників, керівник бригади має право самостійно ухвалити рішення щодо безпечного маршруту або тимчасового укриття», — пояснила вона.

Баланс між порятунком пацієнтів і безпекою медиків

В умовах повномасштабної війни служби екстреної допомоги працюють у складних умовах. З одного боку, критичні пацієнти потребують негайного реагування, з іншого — медики залишаються цивільними працівниками та також ризикують життям під час обстрілів.

Для роботи в небезпечних умовах бригади забезпечують бронежилетами та касками. У прифронтових регіонах поступово збільшують кількість броньованих автомобілів швидкої допомоги.

У випадках масових уражень діє окремий алгоритм реагування. Перша бригада, яка прибуває на місце події, виконує функцію медичного координатора та взаємодіє з рятувальниками і правоохоронцями.

МОЗ готує нові підрозділи медицини катастроф

На тлі дискусій щодо роботи швидкої під час обстрілів у Міністерстві охорони здоров'я повідомили про плани створення спеціалізованих бригад медицини катастроф.

Передбачається, що такі підрозділи проходитимуть окрему підготовку для роботи безпосередньо в умовах надзвичайних ситуацій та під ворожими атаками. До їхнього складу можуть увійти колишні військові парамедики та фахівці з досвідом роботи в бойових умовах.

Сам Юрій Терещук наголошує, що вдячний медикам, які прибули на виклик і врятували йому життя. Водночас він переконаний, що алгоритми реагування на критичні виклики під час повітряних атак потребують додаткового врегулювання та чітких правил для всіх учасників процесу.