Дарницьке шосе стало місцем пам’яті: у Києві відкрили мурали полеглим бійцям

У Києві з’явилися мурали на честь загиблих бійців 1-ї роти протитанкового батальйону 3-ї Окремої штурмової бригади. Відкриття відбулося на Дарницькому шосе — у міському просторі, повз який щодня проходять і проїжджають тисячі киян. Це не галерейний проєкт і не закрита церемонія: пам’ять винесена туди, де живе місто.

Дата відкриття має символічну вагу — 2,5 роки від загибелі трьох воїнів, які полягли 19 червня 2023 року.

Кого вшанували поіменно

Мурали присвячені п’ятьом захисникам України з підрозділу 3 ОШБр:

• Володимир Старіков («Рудий»)
  05.09.1989 – 15.03.2022
• Олександр Тихонець («Тихон»)
  10.04.2002 – 19.06.2023
• Михайло Мовчан («Тінь»)
  08.04.1990 – 19.06.2023
• Ярослав Холмогоров («Холм»)
  19.12.1988 – 19.06.2023
• Максим Тимчина («Вікінг»)
  15.10.1995 – 30.08.2024

Для родин і побратимів принциповим було саме персоналізоване вшанування — з іменами, датами, обличчями. Без узагальнених образів і абстракцій.

Чому мурали — це не «вуличне мистецтво», а міська відповідальність

Заступник командира полку безпілотних систем 3 Армійського корпусу Олег Романов наголосив: більшість цих бійців пішли на війну без бойового досвіду, але з перших місяців виконували найскладніші завдання, зростали до сержантів і офіцерів, передавали знання іншим.

«Ми вшановуємо пам’ять через урбан-мілітаризацію — мурали на стінах нашого міста. І хочемо, щоб це ставало прикладом для інших підрозділів».

У київських реаліях це звучить не як естетична заява, а як питання міської політики пам’яті.

Київ і спротив пам’яті: проблема дозволів

Окрема тема, яка прозвучала під час відкриття, — складність погодження муралів у столиці. Через мораторії та спротив окремих ОСББ або житлових комплексів ініціативи часто блокуються ще на старті.

Дружина полеглого воїна Ярослава Холмогорова, Марина, говорить прямо: чинні процедури фактично унеможливлюють такі проєкти.

«Нам пропонують узагальнені образи. Але наші воїни мають бути вшановані поіменно. У Києві досі не сформована культура пам’яті».

Це болюча, але точна діагностика для столиці, яка водночас є і символом спротиву, і містом із зарегульованим публічним простором.

Чому саме Київ має задати правила

Київ — не просто велике місто. Це столиця країни, що воює, і саме тут формується зразок того, як Україна пам’ятає своїх захисників:

• чи це будуть живі міські маркери пам’яті;
• чи стерильні узагальнення без імен;
• чи складні дозволи, що відштовхують родини;
• чи чіткий, прозорий механізм вшанування.

Учасники заходу закликали міські та державні інституції створити зрозумілі правила, які дозволять без принижень і бюрократичних бар’єрів з’являтися таким меморіальним об’єктам.

Мурали на Дарницькому шосе — це не просто кілька зображень на фасаді. Це тест для Києва: чи готове місто прийняти війну не лише у зведеннях новин, а й у власному просторі.

Пам’ять про загиблих захисників — не тимчасовий тренд і не чиясь приватна ініціатива. Це спільна справа міста, яке завдячує цим людям своїм сьогоденням. І якщо Київ не навчиться говорити з пам’яттю відкрито й поіменно, це мовчання буде гучнішим за будь-який мурал.