«Дари моря» у Києві здивували покупців: на полицях — товар із країни, що постачає Шахеди

У столичному магазині «Дари моря» на вул. Павлівській покупці помітили товар, який навряд чи асоціюється з воєнним Києвом — томатну пасту з Ірану. Маркування на банці містило написи англійською, російською та фарсі, але без українського перекладу і без інформації про офіційного імпортера.

Це стало приводом для запитань: як продукт із країни, що постачає росії технології для дронів-камікадзе, опинився в київській роздрібній мережі?

Реакція киян: «Прилетіла на шахеді?»

Першим про інцидент написав журналіст Володимир Рунець, опублікувавши фото банки у Facebook. Коментар був емоційний і з іронією:

«Хто-небудь розкажіть, як томатна паста з Ірану потрапила на полиці столичного магазину? Прилетіла на шахеді?..»

Користувачі також звертали увагу на адресу виробництва —
«60-й кілометр старої дороги Шираз–Ісфахан, перед перехрестям Арсанджан» — що виглядало майже анекдотично.

Однак сміх швидко змінився обуренням.

Чому історія зачепила місто

Іранські дрони Shahed, які атакують Київ, — добре знайомий звук нічних тривог. Вони руйнували будинки, підприємства, а, за словами однієї з коментаторок, навіть склади компанії «Дари моря».

Тому присутність товару з цієї країни на вітрині магазина виглядає для багатьох не просто недоречно — образливо.

Формально між Україною та Іраном немає стану війни. Але контекст однозначний: Іран постачає технології для дронів, які ворог використовує проти Києва.

Юридичний аспект: проблема маркування

На банці немає україномовної етикетки і даних про імпортера. Це порушує норми українського законодавства. Без цих даних товар:

• може вважатися контрабандним;
• не має підтвердженої безпечності;
• незрозуміло, чи пройшов митне оформлення.

Фактично наявність такої продукції на полиці — питання до постачальників і контролю.

Прецеденти вже були

Історія не унікальна. Раніше у мережі магазинів EVA покупці помітили:

• зубні щітки для ринків росії й Білорусі.

Після розголосу товар прибрали.

У соцмережах щоразу повторюється одна реакція:
люди не хочуть бачити на полицях продукцію, пов’язану з агресором чи його союзниками, особливо у третій рік повномасштабної війни.

Моральна площина: «можемо купити ще й фініки»

У коментарях дехто зауважив, що на базарах спокійно продаються іранські фініки — країна є великим виробником. Формально імпорт не заборонений. Але емоційний фон інший:

• Київ регулярно під обстрілами дронів,
• походження яких — зрозуміле.

Для багатьох покупців це питання не торгівлі, а поваги й етики.

Чому ця історія важлива для киян

• Вона показує, що уважність споживачів здатна змінювати ситуацію.
• Питання походження товарів стає частиною громадянської відповідальності.
• Продукт без української етикетки — сигнал для перевірок і контролю.

Томатна паста на полиці — дрібниця. Але в місті, яке живе під звуки тривог, символи набувають ваги. І ця баночка стала нагадуванням: війна відбувається не лише на фронті, а й у повсякденних рішеннях.