Тихон Гулевичук
Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишньому українському військовополоненому, який, за версією слідства, під час перебування у російському полоні співпрацював із представниками окупаційної влади та передавав інформацію про інших українських захисників.
Про це повідомили у ДБР.
У чому підозрюють військовослужбовця
За даними слідства, після потрапляння в російський полон у 2022 році військовослужбовець окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України нібито добровільно висловив бажання вступити до приватної військової компанії «Вагнер», однак реалізувати цей намір не встиг.
Згодом його повернули в Україну під час одного з обмінів військовополоненими.
Слідчі стверджують, що, перебуваючи у полоні, чоловік передавав російській стороні інформацію про інших українських військовополонених, зокрема про начальника медичної служби «Азову», його службову діяльність та інші відомості.
За версією ДБР, це призвело до загибелі офіцера
У Державному бюро розслідувань заявляють, що після отримання цієї інформації російські представники систематично застосовували до українського офіцера фізичне насильство, катування та інші форми жорстокого поводження.
За даними слідства, отримані травми стали причиною його смерті в одній із російських колоній.
У ДБР зазначають, що підозра ґрунтується на показаннях українських військових, звільнених із російського полону, які перебували разом із підозрюваним в одній установі. За інформацією правоохоронців, ці свідчення підтверджуються результатами слідчих дій та експертних досліджень.
Які статті інкримінують
Підозрюваному інкримінують:
вчинення військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій на шкоду іншим військовополоненим з метою отримання поблажливого ставлення з боку ворога (ч. 3 ст. 431 КК України);
пособництво у катуванні (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України);
замах на колабораційну діяльність (ч. 3 ст. 15, ч. 7 ст. 111-1 КК України).
Максимальна санкція за інкримінованими статтями передбачає до 15 років позбавлення волі.
Який запобіжний захід обрав суд
Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку та не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.