Ехо київських лавр у Батурині: столиця готується до завершення чергового договору з УПЦ (МП)

Рішення Міністерства культури щодо Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, де договір з УПЦ (МП) спливає 26 січня 2026 року, викликало жваве обговорення в експертних колах Києва. Столиця, яка стала центром процесів повернення національних святинь під державний контроль, розглядає ситуацію на Чернігівщині як логічне продовження стратегії, започаткованої в Києво-Печерській лаврі.

Для киян це рішення є знаковим, адже Батурин історично був нерозривно пов'язаний зі столицею як гетьманська резиденція. Повернення монастиря до складу заповідника «Гетьманська столиця» сприймається як фінальний етап деокупації культурного простору всього столичного регіону та прилеглих областей.

Київський досвід у Батуринських стінах

Процес, що розпочнеться в Батурині наприкінці січня, багато в чому повторює «київський сценарій». Урядові структури в столиці наразі опрацьовують механізми передачі майна, які вже були випробувані під час повернення об'єктів Верхньої лаври та заповідника «Софія Київська».

Що спільного у цих процесах для Києва та Батурина:

• Інвентаризація: Фахівці з Києва залучаються до перевірки стану пам'яток (дзвіниці, церков та келій), щоб зафіксувати їхню цілісність перед поверненням державі.
• Юридична база: Завершення договору 26 січня є частиною єдиного реєстру договорів, який адмініструється з Києва і стосується всіх об'єктів національного значення.
• Безпековий фактор: Столичні правоохоронні органи та Міністерство культури координують процес, щоб уникнути провокацій, подібних до тих, що спостерігалися біля київських святинь.

Чому для київської інтелігенції це перемога

Для багатьох киян Батурин є популярним напрямком вихідного дня та місцем національної пам'яті. Повернення Миколо-Крупицького монастиря під управління заповідника означає, що відтепер уся гетьманська спадщина — від палацу Розумовського до монастирських келій — буде підпорядкована єдиній державній стратегії.

Це дозволить київським історикам та реставраторам розпочати нові дослідження на території об'єкта, які раніше були обмежені через закритість монастирської громади УПЦ (МП). Крім того, це відкриває шлях до проведення спільних культурних заходів між київськими заповідниками та «Гетьманською столицею», зміцнюючи єдиний культурний пояс країни.

Що далі: київські прогнози на кінець січня

Згідно з інформацією Мінкульту, крайній термін — 26 січня. У Києві очікують, що процес пройде максимально прозоро. Враховуючи, що Батуринський монастир перебуває на балансі заповідника, який підпорядковується столичному відомству, процедура передачі має бути швидкою.

Цей крок є черговим сигналом того, що державна політика щодо релігійних організацій із центром у країні-агресорі залишається непохитною. Після завершення робіт у Батурині увага київської спільноти знову переключиться на інші об'єкти Чернігівщини та Київщини, де терміни оренди також наближаються до завершення у 2026 році.