Увечері 22 липня у Києві біля театру імені Івана Франка зібралися сотні людей, аби висловити протест проти підписаного президентом Володимиром Зеленським закону №12414. Ухвалення цього документа викликало не просто обурення — воно стало каталізатором масштабної хвилі недовіри до влади та тривоги за майбутнє незалежної антикорупційної системи в Україні.
Закон, що викликав вулицю
Йдеться про суттєві зміни до Кримінального процесуального кодексу, зокрема щодо повноважень у досудовому розслідуванні в умовах воєнного стану. Законопроєкт, ухвалений Верховною Радою у другому читанні та блискавично підписаний головою парламенту Русланом Стефанчуком і президентом, передбачає передачу повноважень з управління НАБУ і САП Генеральному прокурору.
Юридично — це реорганізація. Фактично — значне зменшення незалежності двох ключових антикорупційних органів, створених відповідно до міжнародних зобов’язань України. І саме ця зміна стала каменем спотикання.
Критика без компромісів
Антикорупційна спільнота, правозахисники, активісти та частина політиків назвали ухвалений закон "ударом у спину" не лише громадянському суспільству, а й всій системі стримувань і противаг. Головною загрозою вони вважають повну підконтрольність НАБУ та САП вертикалі виконавчої влади — і, відповідно, втрату прозорості у розслідуванні справ, які можуть торкатися можновладців.
Крім того, резонанс викликала інша поправка: тепер, згідно з оновленою частиною 3 статті 233 КПК, правоохоронці можуть проникати до житла без рішення суду — у випадках, коли вважають, що потрібно "невідкладно вилучити або зберегти докази". На практиці це відкриває широкі можливості для зловживань.
Мітинги всупереч
Протести у Києві стали лише однією з численних точок спротиву. Акції також відбулися у Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові та інших містах. Люди не розходились, попри запроваджену комендантську годину. Над площею лунали гасла: «Ганьба!», «Влада — це народ», «Руки геть від НАБУ».
Учасники вимагали скасування закону та негайного відновлення незалежності антикорупційної інфраструктури. Вони не просто вийшли проти законодавчої ініціативи — вони вийшли на захист одного з ключових здобутків Революції Гідності.
Слово військових про цивільний фронт
На тлі цих подій свою позицію висловив керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов. Його заява стала спробою втримати націю в єдності: «Україну врятують сильні військо та інституції. Але нація програє, якщо її розривають внутрішні суперечності». На думку Буданова, подолання таких суперечностей можливе лише шляхом відкритого діалогу, а не кулуарних домовленостей чи силового тиску.
Що далі?
Новий закон уже набрав чинності. Швидкість, з якою це відбулося — від ухвалення до публікації — вразила навіть досвідчених правників. Учасники протестів не планують здаватися і обіцяють продовжити боротьбу. Їхня мета — не лише повернення незалежності НАБУ і САП, але й утвердження принципу верховенства права у державі, яка веде війну не тільки з зовнішнім ворогом, а й із системною корупцією.
Україна, яка вистояла на полі бою, має вистояти і в боротьбі за інституційну чесність. Бо саме незалежні суди, прокуратура і антикорупційні органи — це основа демократії, заради якої українці щодня ризикують життям.
Кияни критикують перезапуск Бессарабського ринку у форматі фудпростору
Рідкісні птахи оселилися у Чорнобильському заповіднику
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці