Gulliver офіційно у держави: АМКУ дозволив Ощадбанку та Укрексімбанку повний контроль

Антимонопольний комітет України дозволив Ощадбанку та Укрексімбанку отримати контроль над торговельно-офісним комплексом Gulliver. Державні банки фактично завершують процедуру стягнення активу, який перейшов у їхню власність після невиконання кредитних зобов’язань попереднім власником — компанією ТОВ «Три О».

Цей дозвіл АМКУ — формальне, але визначальне рішення. Воно підтвердило легітимність процесу та усунуло юридичні ризики, що стримували банки від повноцінного управління одним із найяскравіших бізнес-хабів столиці.

Як Gulliver опинився у державних банків

Gulliver — не просто центр на Печерську. Це 53-поверховий хмарочос, торгові поверхи, офісні простори, паркінг, кінотеатр і цілий мікросвіт міського життя. Для тисяч киян він був частиною повсякдення: місце зустрічей, шопінгу, роботи чи відпочинку.

Та за фасадом — багаторічна фінансова історія:

• Об’єкт був заставою за великим кредитом, який «Три О» не обслуговувало.
• 26 липня 2025 року консорціум Ощадбанку (80% частки) та Укрексімбанку (20%) набув право власності на комплекс.
• 17 жовтня Шевченківський райсуд Києва зняв арешт з активу, накладений ще у 2024 році через кримінальну справу проти посадових осіб колишнього власника.
• 20 жовтня банки звернулися до АМКУ із запитом на офіційне набуття контролю, який і було схвалено 27 листопада.

У держбанків це не звичайний інвестиційний актив — а спосіб повернути кошти, які роками зависали у проблемних кредитах. Історія «Гулівера» стала симптомом: великі комерційні об’єкти без дисципліни власника здатні перетворитися у фінансову чорну діру.

Технічні конфлікти: чому комплекс навіть тимчасово закрився

Коли банки почали приймати актив, зіткнулися з опором колишнього власника.
За заявами Ощадбанку:

• блокувався доступ до технічних приміщень;
• документацію, необхідну для управління, не передавали;
• роботу ключових інженерних систем ускладнювали.

У результаті комплекс тимчасово закрили: без контролю над вентиляцією, ліфтами чи безпекою працювати було небезпечно.

Для бізнесу, орендарів та відвідувачів це стало холодним душем: столичний хаб у центрі Києва в один день перетворився на будівлю з обмеженим доступом.

Що означає передача контролю для киян та бізнесу

1. Стабільність для орендарів.
До Gulliver прив’язані десятки компаній — від IT і фінансів до модних брендів. Контроль держави означає прогнозованість: договори оренди, технічний сервіс, безпека мають повернутися в норму.

2. Новий управлінський формат.
Держбанки здатні залучати професійних девелоперів, управляючі компанії та інвесторів. Для об’єкта такого масштабу це критично — комплекс має оновлюватися, а не просто існувати.

3. Управління у часі війни.
Київ переживає повітряні тривоги, блекаути, економічні коливання. Комплекс із тисячами відвідувачів щодня повинен мати бездоганну систему цивільного захисту. Держава тут — не ворог, а гарант.

Що буде далі

Процедури переходу власності — це не один документ. Попереду:

• аудит систем і документації;
• перезапуск експлуатаційних служб;
• переговори з довгостроковими орендарями;
• потенційні суди з колишніми власниками.

Судовий блок навряд чи зникне швидко: попередні управлінці оскаржуватимуть актив до останнього. Але позиція АМКУ посилює сторону держави.

Gulliver як дзеркало української економіки

Коли в Києві закривається великий торговельно-офісний центр — це не просто «локальна бізнес-драма». Це сигнал:

• кредитна дисципліна — не формальність;
• юридичні механізми працюють, якщо їх доводять до кінця;
• держава змушена рятувати активи, аби не втрачати мільярди гривень із бюджету.

Для мешканців столиці це означає повернення до життя одного з маркерів міського середовища.
Для бізнесу — урок: у великому місті великий актив — це відповідальність, а не лише прибуток.

Після року конфліктів Gulliver, схоже, отримав нового господаря.
Кияни ж — шанс знову бачити його не на шпальтах судових новин, а у списку місць, де варто призначати зустріч.