Київська область робить системний крок до вирішення однієї з найболючіших проблем воєнного часу — стабільного мобільного зв’язку під час тривалих відключень електроенергії. Йдеться не про разові підключення генераторів, а про вибудовування стійкої моделі роботи телеком-інфраструктури в умовах блекаутів.
Про це повідомив начальник Київська обласна військова адміністрація Микола Калашник після робочої зустрічі з керівництвом оператора lifecell.
Що саме змінюють: техніка, а не обіцянки
Ключові рішення, які вже погодили
Під час зустрічі з CEO lifecell Михайло Шелема сторони зосередилися не на деклараціях, а на конкретних технічних кроках:
- автоматичне введення резерву (АВР) — система, що миттєво перемикає базову станцію на резервне живлення без ручного втручання;
- оснащення базових станцій генераторами;
- запуск пілотного проєкту в Київській області для тестування рішень у реальних умовах блекаутів.
Це означає, що при зникненні світла зв’язок не «падатиме» через кілька хвилин, як це часто було раніше.
Пілотний проєкт: від техніки до пального
Важливо, що область підходить до питання комплексно. У межах пілоту відпрацьовують повний ланцюг дій, без якого жоден генератор не врятує ситуацію:
- визначення оптимальних технічних рішень;
- забезпечення доступу до об’єктів зв’язку;
- логістика обслуговування;
- стабільне постачання пального;
- координація з громадами на місцях.
Ключова ідея — не разово «поставити генератор», а створити модель, яка працює тижнями під час тривалих знеструмлень.
Швидкість, якої раніше не було
Одним із практичних результатів переговорів стало напрацювання типової версії договору між операторами та громадами. Це дозволяє:
- не втрачати час на узгодження кожного пункту;
- запускати проєкти безпосередньо на місцях;
- масштабувати рішення без бюрократичних затримок.
Результат показовий: лише за два дні підписано 15 договорів із громадами Київщини. Для воєнного часу — це дуже високий темп.
Не лише lifecell: системний підхід
Важливо, що Київська ОВА не обмежується співпрацею з одним оператором. Аналогічні переговори вже проведено з усіма великими мобільними операторами, щоб:
- узгодити єдині підходи;
- синхронізувати темпи реалізації;
- уникнути ситуації, коли в одній громаді зв’язок є, а в сусідній — повністю відсутній.
Мета — рівномірне посилення телеком-інфраструктури по всій області, а не точкові «острівці стабільності».
Чому це критично саме для Київщини
Для області, що межує зі столицею і регулярно зазнає атак, мобільний зв’язок — це:
- доступ до екстрених служб;
- координація під час повітряних тривог і наслідків ударів;
- зв’язок між громадами;
- робота бізнесу, лікарень, волонтерів.
Під час блекаутів відсутність зв’язку часто небезпечніша, ніж відсутність світла.
Київщина переходить від хаотичного «гасіння проблем» до системного укріплення мобільного зв’язку. Генератори, АВР, типові договори й пілотні проєкти — це ознаки дорослого підходу до реалій війни.
Для мешканців області це означає просту, але принципову річ: навіть у темряві залишатися на зв’язку. І саме це сьогодні є однією з ключових складових безпеки.
На Фастівщині виявили незаконне захоронення відходів біля озера Крючок
Удар по Бориспільському району: знищене підприємство, пошкоджено дитсадок і десятки будинків
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці