«Гулівер» готують до великого продажу: Ощадбанк назвав подальшу долю ТРЦ

Столичний торговельно-офісний комплекс Gulliver, розташований у самому серці Києва, не затримається у державній власності надовго. Ощадбанк офіційно підтвердив намір продати об’єкт після стабілізації управління та впорядкування всіх процесів. Про це 25 грудня заявив голова правління банку Сергій Наумов під час заходу NV «Україна та світ попереду 2026».

Для киян це не просто новина про нерухомість. «Гулівер» — одна з найбільш впізнаваних будівель міста, що впливає на ділове життя, ринок праці та атмосферу центру столиці.

Позиція Ощадбанку: чому держава не хоче керувати ТРЦ

«Комерційна нерухомість — не профіль банку»

За словами Сергія Наумова, управління великими торговельно-офісними центрами не входить до стратегічних завдань державного банку. Саме тому після налагодження операційної роботи актив планують реалізувати на відкритому ринку.

«Це був один із найяскравіших і водночас найскладніших кейсів 2025 року. Ми змогли забрати на баланс величезний актив у позичальника, який не бажав співпрацювати з банком», — наголосив очільник Ощадбанку.

Точні терміни продажу та стартову ціну поки що не озвучують — усе залежить від стабілізації управління та завершення юридичних процедур.

Як «Гулівер» став проблемним активом

Борги, які накопичувалися роками

Історія навколо ТРЦ «Гулівер» — це приклад системної проблеми великих кредитів часів докризової економіки. За даними Forbes:

• компанії, що управляли ТРЦ, перестали обслуговувати кредити держбанків ще після кризи 2014–2016 років;
• з початку повномасштабної війни відсотки за кредитами взагалі не сплачувалися;
• погашення боргів було заплановане на 2025 рік, але так і не відбулося.

За підрахунками журналістів-розслідувачів:

• борг ТОВ «Три О» перед Ощадбанком — $537,2 млн;
• борг перед Укрексімбанком — $137,8 млн;
• загальна сума — близько $675 млн.

Чому цей кейс важливий для міста

Фінанси, довіра і центр Києва

Для мешканців столиці ця історія має кілька вимірів:

• фінансовий — йдеться про сотні мільйонів доларів державних коштів;
• міський — «Гулівер» формує бізнес-ландшафт Печерська;
• репутаційний — приклад того, як держава намагається навести лад у складних активах.

Ще у 2016 році експерти звертали увагу: кредит на $460 млн був виданий під заставу, ринкова вартість якої виглядала суттєво нижчою. У 2018 році банки вже намагалися продати права вимоги за кредитами зі стартовою ціною 18,2 млрд грн, але торги провалилися.

Судові рішення та роль АРМА

Від арешту до пошуку управителя

Подальша доля «Гуліверу» розгорталася через суди та державні інституції:

• 9 квітня 2024 року Київський апеляційний суд наклав арешт на майно ТОВ «Три О»;
• 3 червня 2024 року Шевченківський суд передав ТРЦ в управління АРМА у справі про несплату податків і відмивання коштів;
• 10 січня 2025 року на Prozorro відбувся конкурс з відбору управителя, але всі заявки були відхилені;
• АМКУ підтримав це рішення, відкривши шлях до нового конкурсу, оголошеного у квітні 2025 року;
• вже відомо, що одного з учасників нового конкурсу АРМА також відхилило.

У результаті стягнення боргів Ощадбанк та Укрексімбанк стали фактичними власниками ТРЦ.

Що буде далі: можливі сценарії

Продаж як найбільш імовірний фінал

Експерти сходяться на думці: продаж «Гуліверу» — логічний крок, який дозволить:

• повернути частину коштів державним банкам;
• залучити приватного інвестора з досвідом управління комерційною нерухомістю;
• стабілізувати роботу одного з ключових бізнес-об’єктів центру Києва.

Для киян головне питання — чи залишиться «Гулівер» живим і доступним міським простором, а не заручником нескінченних судових процесів.

Історія з «Гулівером» — це не лише про борги й банки. Це тест на здатність держави цивілізовано виходити з проблемних активів, не руйнуючи міське середовище. Від того, як і кому буде продано ТРЦ, залежить майбутнє одного з найпомітніших об’єктів сучасного Києва.