Під час повномасштабної війни українська система охорони здоров’я працює без перерв — під обстрілами, з великим напливом пацієнтів і обмеженими ресурсами.
Наталія Берікашвілі, директорка Консультаційно-діагностичного центру Шевченківського району і Заслужена лікарка України, розповідає про роботу медиків під час війни, виклики системи охорони здоров’я та свій шлях від медсестри до керівниці провідного медцентру.
Від медсестри до керівника
Наталія розпочала професійний шлях як медсестра, а через три роки практики вирішила стати лікарем. Зараз вона очолює центр із колективом понад 800 співробітників, об’єднуючи лікарів, медичних сестер та молодший персонал.
«Я знаю систему зсередини — від санітарки до лікарів різних спеціальностей. Медицина — це командна робота, і кожен має працювати заради пацієнта», — наголошує Берікашвілі.
Вона підкреслює, що головна цінність у професії — можливість допомагати родинам і супроводжувати пацієнтів у їхньому житті.

Виклики війни та адаптація системи
Під час активних обстрілів комунальні лікарні Києва приймали пацієнтів із усієї області. Лікарі працювали без вихідних і сну, надаючи:
- ургентну допомогу пораненим;
- пологи та кесарські розтини навіть у підвалах;
- діаліз та антиретровірусну терапію;
- амбулаторну реабілітацію військовим.
Колектив центра також організовував гуманітарну допомогу: працівники розвантажували поїзди з продуктами для пацієнтів і медиків.
«Ця підтримка була безцінною не лише фізично, а й морально. Система може працювати навіть у найважчих умовах», — ділиться Берікашвілі.
Інновації та досягнення медцентру
За її словами, головні досягнення центру:
- сильний, злагоджений колектив;
- пропорційний розвиток матеріально-технічної бази у всіх філіях;
- високі оцінки під час зовнішньої сертифікації ISO;
- потужна лабораторія, сертифікована на всі види досліджень;
- доступність безкоштовних послуг за направленням лікаря.
Пацієнти приїжджають з 86 населених пунктів України, що підтверджує рівень довіри до закладу.


Партнерство з військовими та волонтерами
Центр активно співпрацює з військовими підрозділами та волонтерами. Вони надають:
- позачергову медичну допомогу військовим;
- реабілітаційні програми;
- підтримку родин постраждалих та людей, які повернулися з полону.
«Ми не лише надаємо медичну допомогу, а й повертаємо відчуття, що людина не сама», — підкреслює очільниця медцентру.
Роль лікаря та реформування медицини

Наталія переконана, що сучасний лікар має стати партнером пацієнта і членом родини.
«Сімейний лікар відповідає за стан здоров’я пацієнта, комунікує з іншими спеціалістами і супроводжує його протягом життя. Ідеально — запобігати хворобам, а не лише лікувати», — пояснює вона.
Водночас очільниця медцентру наголошує, що конкуренція у Києві — потужний стимул для розвитку комунальних закладів, особливо у поєднанні з міськими програмами підтримки.



Мотивація та людяність
Наталію надихає результат роботи колективу та вдячність пацієнтів. Вона зазначає, що медицина під час війни виходить за межі стандартної практики і стає проявом людяності та солідарності:
- допомога пораненим;
- підтримка матерів і дітей;
- забезпечення медикаментами та послугами для військових;
- психологічна підтримка людей, що пережили полон чи втрати.
«Мене мотивує пацієнт. Людина, яка отримує допомогу і виходить із відчуттям, що їй допомогли — це і є те, заради чого ми працюємо», — підсумовує Берікашвілі.
Кияни критикують перезапуск Бессарабського ринку у форматі фудпростору
Без постачальників: бібліотека Вернадського в Києві не змогла закупити ноутбуки
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі