Історію не зітреш: Київрада заборонила знесення будівель старших за 100 років

У Києві більше не дозволять зносити будинки, яким понад століття. Рішення міської ради, ухвалене 1 квітня, стало важливим кроком у боротьбі за збереження архітектурної спадщини столиці.

Що ухвалила Київрада?

На засіданні 1 квітня 2025 року 69 із 77 депутатів Київської міської ради проголосували за заборону знесення об'єктів, зведених понад 100 років тому. Ініціативу підтримали після численних звернень активістів, істориків та мешканців Києва, стурбованих руйнуванням старовинної забудови.

«Це перемога громади. Ми зупинили тенденцію, коли під виглядом реконструкцій зникають цінні архітектурні пам’ятки», — прокоментував громадський діяч Дмитро Перов.

Що означає це рішення на практиці?

Новий порядок передбачає жорсткі обмеження та санкції:

• Будівлі віком понад 100 років не можна зносити, навіть якщо вони не мають офіційного статусу пам’ятки.
• У разі самовільного руйнування або демонтажу власник зобов’язаний відбудувати будинок з тих самих матеріалів протягом двох років.
• Якщо цього не буде зроблено — договір оренди землі анулюється, а об’єкт передається у власність територіальної громади.

Це фактично робить економічно невигідною спробу знести цінну історичну забудову, що часто траплялося під приводом «аварійності» чи «непристосованості».

Чому це важливо для киян?

Історичні будівлі — це не лише архітектурна пам’ять, а й частина ідентичності міста. Стара забудова формує характер вулиць Подолу, Липок, Печерська, Шевченківського району.

Збереження таких об’єктів:

• підвищує туристичну привабливість Києва;
• дозволяє зберегти унікальну атмосферу старого міста;
• стає підґрунтям для розвитку культурних кластерів та малого бізнесу;
• допомагає уникнути забудовного хаосу в центральних районах.

Що далі?

Відтепер усі забудовники, орендарі та власники повинні:

• здійснити перевірку віку об'єкта перед будь-якими діями;
• узгоджувати будь-які реконструкції з профільними органами;
• бути готовими до адміністративної та фінансової відповідальності у разі порушень.

Місто також планує створити відкритий реєстр будівель, які підпадають під дію нової норми, аби уникнути маніпуляцій із датами будівництва.

Це рішення — важливий крок до збереження автентичного Києва. Історія більше не буде поступатися «ексклюзивним ЖК» і офісним центрам. Місто має пам’ятати про свої корені — не лише у назвах вулиць, а й у цеглі, вікнах і фасадах, що пережили більше, ніж одне покоління.