Дата публікації Історичний Поділ під тиском забудови: роботи тривають попри заборону
Опубліковано 12.12.25 20:44
Переглядів статті Історичний Поділ під тиском забудови: роботи тривають попри заборону 17

Історичний Поділ під тиском забудови: роботи тривають попри заборону

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Історичний Поділ під тиском забудови: роботи тривають попри заборону
фото з відкритих джерел:розбирають історичну будівлю

У самому серці Подолу знову загострюється конфлікт між забудовниками та містом. ТОВ «Дніпро-2002» продовжує будівельні роботи попри офіційний припис Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, виданий 10 грудня. Під загрозою — залишки історичної забудови кінця ХІХ — початку ХХ століття та унікальний археологічний шар давнього Києва.

Що відбувається просто зараз

12 грудня на Ромському (Цимлянському) провулку, 3 будівельна техніка знову вийшла на майданчик. Зафіксовано:

  • завершення забивання бетонних паль;
  • облаштування бетонної опалубки каркасу майбутньої будівлі;
  • підкопи під ще вцілілий флігель садиби купця Іосифа Носача (Кирилівська, 13-Г).

Фактично, роботи ведуться після прямої заборони, а також супроводжуються руйнуванням пам’ятки археології національного значення — “Культурного шару Подолу XII–XVIII ст.”.

«Попри приписи Департаменту охорони культурної спадщини КМДА будівництво знову відновилося», — повідомив Дмитро Перов, перший заступник директора ДОКС і дослідник київської спадщини.

Що саме під загрозою

Історичні будівлі

  • Флігелі садиби купця Іосифа Носача (1899 р.)
    Адреси: Кирилівська, 13-Г та 13-Є.
    Це характерна подільська житлова забудова кінця ХІХ століття.
  • Поліцейська дільниця (1902 р.)
    Будівлю повністю знищили на початку грудня 2025 року, попри мораторій.

Археологічна спадщина

  • «Культурний шар Подолу XII–XVIII століть» — пам’ятка археології національного значення, затверджена рішенням Київради ще у 1987 році.
    Її знищення означає безповоротну втрату даних про життя Подолу протягом шести століть.

Хронологія порушень: це триває роками

  • 2021 — будівлю Поліцейської дільниці внесли до Мораторію на знесення історичних споруд.
  • 2022 — перший припис про зупинку робіт, який проігнорували; відкрито кримінальне провадження.
  • 2024 — знесено частину флігелів.
  • Грудень 2025 — повністю знищено Поліцейську дільницю; інспекція КМДА фіксує незаконні земляні роботи.
  • 10 грудня 2025 — новий припис ДОКС із вимогою негайно зупинити будівництво.
  • 12 грудня 2025 — роботи відновлюються.

Юридичний контекст: чому це незаконно

Територія забудови входить одразу до кількох охоронних зон:

  • пам’ятка місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини Дніпра»;
  • заповідник «Стародавній Київ»;
  • пам’ятка археології національного значення.

Згідно із законом, будь-які земляні чи будівельні роботи тут можливі лише після погодження з державними органами охорони спадщини. Такого погодження немає.

Окремо: за законом, землі з археологічними пам’ятками можуть належати лише державі. Саме тому Київська міська прокуратура у 2024 році подала позов про повернення ділянки державі.

Що планує забудовник

ТОВ «Дніпро-2002» володіє ділянками за адресами Ромський провулок, 3 та Кирилівська, 13-Д/Є/Г. Компанія декларує намір звести:

  • торгово-офісний центр;
  • розважальний комплекс;
  • великий підземний паркінг.

Усе це — на території історичного Подолу, з порушенням охоронних режимів.

Що можуть зробити кияни

Активісти закликають не залишатися осторонь. Реальні кроки:

  • звертатися до Київської міської прокуратури;
  • писати до Департаменту територіального контролю КМДА з вимогою демонтажу паркану та зупинки контрольної картки;
  • фіксувати порушення (фото, відео) і надсилати їх органам влади;
  • користуватися шаблонами звернень ГО «Мапа Реновації».

Чому це важливо для Києва

Історичний Поділ — не «вільний майданчик» для експериментів із бетоном. Руйнування археологічного шару — незворотне, а ігнорування приписів КМДА підриває саму ідею охорони спадщини.

Ця історія — про системну проблему:
коли навіть офіційна заборона не зупиняє екскаватор, місто ризикує втратити свою пам’ять.

І лише публічний тиск і принципова позиція громади здатні це змінити.