Київські тероборонівці врятували оселі від лісової пожежі після атаки ворога

Після чергової атаки на Київщину, уламки збитої ворожої повітряної цілі спричинили пожежу у лісовій зоні поблизу села Ровжі. Вогонь миттєво охопив суху траву та дерева, швидко наближаючись до житлових будинків біля лиману «Ошитки». Лише рішучість добровольців тероборони дозволила уникнути трагедії.

Як почалася пожежа?

29 березня, після чергової повітряної тривоги, неподалік села Ровжі у Вишгородському районі зафіксували падіння уламків повітряної цілі, збитої силами ППО. Внаслідок цього в лісовій зоні спалахнула пожежа.

Сильний вітер і суха погода створили ідеальні умови для стрімкого поширення вогню. Вже за кілька хвилин полум’я загрожувало житловим будинкам.

Хто зупинив вогонь?

Першими ситуацію помітили добровольці добровольчого формування територіальної громади №24 «Лівий берег», які несуть службу у складі 112 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

«Хлопці побачили загрозу та діяли без вагань. Без спеціального спорядження, з вогнегасниками та лопатами, вони пішли прямо в полум’я», — повідомляє пресслужба бригади.

До гасіння також приєдналася мобільна група тероборони, що чергувала поблизу.

Чим це могло закінчитися?

Пожежа виникла в безпосередній близькості до житлових будинків. Усе вказувало на те, що ще кілька хвилин — і вогонь охопив би помешкання, де перебували люди. Завдяки діям добровольців трагедії вдалося уникнути.

• Пожежу ліквідовано до прибуття ДСНС
• Будинки не постраждали
• Постраждалих серед цивільних і військових немає

Чому це важливо?

Цей випадок став яскравим прикладом громадянської відповідальності, готовності діяти тут і зараз, без наказу, без роздумів. У бригаді підкреслюють, що саме такі історії формують національний характер у час війни.

«Це історія про відповідальність. Про готовність діяти, не чекаючи команд. Про тих, хто не шукає гучних слів, але щодня доводить свою відданість справі», — зазначили у 112 окремій бригаді ТрО.

Київщина — не лише регіон, який тримає тил. Це місце, де кожен метр землі під захистом — від міст до лісів. Тероборонівці довели, що готові стояти на варті безпеки не лише зі зброєю, а й із вогнегасником у руках.

У часи, коли ворог атакує не лише армію, а й мирне населення, подібні вчинки набувають величезної ваги. Адже врятоване село — це врятовані життя.