Києво-Могилянська академія — 410 років свободи думки й освіти

Сьогодні, 15 жовтня, Національний університет “Києво-Могилянська академія” (НаУКМА) відзначає 410-річний ювілей — дату, що символізує не просто вік закладу, а чотири століття української науки, культури й свободи думки.

Академія бере свій початок від Київської братської школи, заснованої у 1615 році, яка стала першим осередком системної освіти на українських землях.
Завдяки діяльності митрополита Петра Могили у 1632 році заклад отримав статус академії — і саме тоді постала перша вищий навчальна установа східнослов’янського світу, що визнавалася європейськими університетами.

«Києво-Могилянка — це не просто університет. Це колиска української духовності, осередок, де народжувалася національна ідея», — зазначають викладачі НаУКМА.

Академія, що пережила імперії

Упродовж століть Києво-Могилянська академія формувала інтелектуальну еліту України — священників, політиків, науковців, письменників і просвітників. Серед її вихованців — Григорій Сковорода, Феофан Прокопович, Іван Мазепа, Симеон Полоцький.

Попри спроби знищення під час імперських заборон та радянських переслідувань, академія зберегла дух вільнодумства. Вона стала символом опору культурному забуттю й джерелом модерної української ідентичності.

Відродження незалежної думки

Після відновлення діяльності у 1992 році, Києво-Могилянська академія перетворилася на один із найвпливовіших університетів України.
Тут запровадили болонську систему навчання, започаткували Школу журналістики, програму з державного управління, бізнес-освіту, соціальні науки, і водночас — зберегли гуманітарну традицію, яка була в її основі ще з XVII століття.

«Могилянка — це не лише місце, де навчаються. Це простір свободи. Тут виховують не просто фахівців, а громадян», — кажуть студенти.

Академічна свобода і сучасність

Сьогодні НаУКМА залишається лабораторією інноваційної освіти — з міжнародними програмами, дослідницькими проєктами та активною участю у громадському житті країни.
Попри виклики війни, університет продовжує навчальний процес, підтримує науковців і студентів, які служать у Збройних силах України або працюють у гуманітарних місіях.

На честь ювілею в академії проходять наукові конференції, виставки архівних документів, студентські перформанси та концерт класичної музики у дворі Могилянки — місці, де історія говорить сама за себе.

Значення для Києва і країни

Для столиці Києво-Могилянська академія — не просто університет, а символ інтелектуального Києва.
Її кампус на Подолі — одна з найавтентичніших історичних локацій міста, де поєднуються барокова архітектура XVII століття та сучасна студентська енергія.

«Києво-Могилянка — це наша гордість. Її традиції — це доказ, що Київ завжди був і залишається містом розуму, культури і свободи», — зазначають у міській адміністрації.

410 років Києво-Могилянській академії — це 410 років освіти, що формує мислення, характер і націю.
Від братської школи до сучасного університету європейського рівня — шлях, який символізує незламність українського духу та силу знань.