Київська міська рада готується розглянути проєкт рішення про викуп групи нежитлових приміщень, які заважають будівництву гілки метро у напрямку Виноградаря. Документ внесений мером столиці та передбачає цивілізовану процедуру врегулювання із власниками — виключно на засадах добровільної згоди.
Що саме викуплятимуть і де розташовані об’єкти
Йдеться про кілька невеликих будівель загальною площею 75,4 кв. м за адресою: проспект Європейського Союзу, 66а, Подільський район. Ці споруди зведені ще у 1990-х роках як побутові або торговельні приміщення та сьогодні фізично заважають проведенню будівельних робіт із продовження лінії метрополітену. Згідно з даними реєстру, нерухомість належить трьом власницям — Катерині Левчук та її донькам Софії й Емілії Левчук.
Акцент. Ідеться саме про невеликий, але критично розташований кластер нерухомості: для метробуду важливий не стільки розмір, скільки коридор під’їзду техніки, безпека робіт і можливість безперервного потоку будівельних операцій.
Як працюватиме процедура: строки та кроки
- Після ухвалення рішення КП «Київський метрополітен» упродовж п’яти днів офіційно звернеться до власниць із пропозицією викупу.
- Місяць на відповідь. Власниці матимуть 30 днів, аби надати згоду чи відмову.
- Оцінка та договір. У разі згоди сторони узгоджують вартість майна та умови договору купівлі-продажу.
- Жодного примусу. Примусове відчуження у цьому випадку законодавством не передбачене — отже, рішення можливе лише на добровільних засадах.
Правова рамка: чому місто йде шляхом викупу
Міська влада обирає ринковий механізм, щоб збалансувати суспільну потребу в інфраструктурі та непорушність приватної власності. Добровільний викуп дозволяє уникнути затяжних судових спорів і ризиків зупинки робіт, забезпечуючи прозору процедуру з чіткими дедлайнами.
«Ключове завдання — розблокувати технічний коридор будівництва та мінімізувати соціальну напругу. Добровільний викуп — найменш конфліктний інструмент для таких кейсів», — пояснюють у профільних департаментах.
Бекграунд: чому ділянка стала «вузьким місцем»
Технічно будівництво метро потребує безпечного периметра, під’їздів для важкої техніки, місць складування матеріалів і безперервної логістики. Будь-які капітальні об’єкти в будівельному коридорі множать ризики — від порушення графіків і здорожчання робіт до загроз безпеці працівників. Саме тому навіть кілька десятків квадратних метрів у ключовій точці здатні «поставити на паузу» цілу чергу операцій.
Окремо на історію проєкту вплинула фінансова дисципліна підрядника в попередні роки: як повідомляли профільні медіа, частину коштів компанія розміщувала на банківському депозиті, отримавши додатковий прибуток, тоді як гроші мали працювати на будівництво гілки на Виноградар. Це підсилило суспільну чутливість до теми і вимоги до прозорості подальших рішень.
Київрада пропонує прагматичний і правовий шлях зняття критичного бар’єра на маршруті метро до Виноградаря. Успіх операції залежить від добровільної згоди власниць і швидкості подальших дій комунального підприємства. Якщо сценарій піде за планом, столиця отримає не лише розблокований будівельний коридор, а й чіткіший графік реалізації одного з найочікуваніших інфраструктурних проєктів правобережного Києва.
У Києві підбили підсумки тижня безбар’єрності: які проблеми залишаються невирішеними
На Лук’янівці на 20 днів обмежать рух через ремонт вулиці Юрія Іллєнка
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці