«Грошей не вистачає, програм багато»: Кличко пояснив, чому кияни сидять без тепла, а місто будує розв’язки

Нинішній опалювальний сезон став для столиці справжнім «холодним душем». Поки мешканці сотень багатоповерхівок чекають на гарячі батареї, міський голова Віталій Кличко в інтерв’ю «Українській правді» розставив крапки над «і» у питаннях енергетичної кризи, мільярдних боргів та бюджетних пріоритетів. Ми в life.kyiv.ua проаналізували головні тези мера та порівняли їх із реальними цифрами бюджету.

«Вибачте за холод»: мер про підготовку до зими

Кличко впевнений: те, що масштабна криза накрила Київ лише на четвертий рік великої війни — це результат постійної підготовки.

«Якби ми не готувалися, ми б "лягли" ще в попередні роки», — зазначає мер, додаючи прохання про розуміння до тих, хто зараз змушений виживати без світла, води та тепла.

Проте цифри споживання невблаганні: взимку мегаполіс потребує близько 2000 МВт. Місто вже має 15 когенераційних установок, але їхній внесок — крапля в морі. Ціна питання автономності захмарна: 1 МВт потужності коштує приблизно мільйон доларів. Альтернативи централізованому опаленню для Києва, за словами Кличка, просто не існує.

12 мільярдів у асфальт проти 7 на труби

Найгостріше питання — чому на фоні енергетичного колапсу Київ продовжує вкладати мільярди у мости та розв’язки? Журналісти вказують на кричущу диспропорцію у бюджеті-2026:

• 7 мільярдів гривень — на все житлово-комунальне господарство міста.
• 12 мільярдів гривень — на будівництво та ремонт доріг.

Мер апелює до того, що дороги — це теж критична інфраструктура, а бюджет розвитку у міста мізерний, адже 70% коштів з’їдають зарплати бюджетників.

Де зникли мільярди? Битва за податки

Окремий раунд протистояння — між КМДА та Урядом. Кличко заявив, що держава «залізла в кишеню» Києву, забравши 8 мільярдів гривень податку на прибуток підприємств.

«Не забирають — крадуть», — емоційно підсумував мер.

Проте київські активісти, зокрема Сергій Пасюта, наводять іншу математику. Аналіз виконання бюджету за 2025 рік показує, що реальний «недобор» склав не 8, а лише 1,25 мільярда гривень (планували отримати 14,5 млрд, отримали 13,3 млрд). Звідки взялася цифра у 8 мільярдів — питання відкрите.

Програм багато, гаманці порожні

Мер резюмує: місто має купу ідей — від сонячних станцій на дахах до масового співфінансування генераторів, але на все це банально бракує ресурсу. Водночас мешканцям нагадують: за стан труб безпосередньо у будинках відповідають самі власники квартир.

Поки в Києві триває «найскладніша комунальна операція в історії», а над усуненням аварій працюють бригади з усієї країни, киянам залишається сподіватися на теплу весну та прозорість наступного бюджету.