Коли мовчить Київ, його чує вся країна: рішення парламенту

Верховна Рада України зробила крок до формування спільної культури пам’яті: у першому читанні депутати підтримали законопроєкт №14144, який надає загальнонаціональній хвилині мовчання о 9:00 чіткий правовий статус. «За» проголосували 314 народних депутатів — показник рідкісного консенсусу для парламенту воєнного часу.

Фактично держава узаконила ритуал, який уже понад три роки є частиною повсякденного життя українців — від прифронтових громад до центру столиці.

Що саме змінює законопроєкт

Хвилина мовчання — більше не рекомендація

Документ передбачає зміни одразу до двох базових законів:

• «Про засади державної політики національної пам’яті»
• Кодексу цивільного захисту України

Ключове нововведення — хвилина мовчання о 9:00 стає законодавчо обов’язковою практикою, а не символічною ініціативою окремих громад чи установ.

Органи державної влади та місцевого самоврядування:

• зобов’язані інформувати громадян про початок і завершення хвилини мовчання;
• можуть офіційно залучати системи оповіщення цивільного захисту;
• мають забезпечити трансляцію оголошення через ЗМІ — незалежно від форми власності.

Раніше використання таких систем перебувало у «сірій зоні» — тепер правову невизначеність усунуто.

Хто визначатиме, як саме відбуватиметься хвилина мовчання

Єдині рекомендації для всієї країни

Методичні рекомендації щодо проведення хвилини мовчання розроблятиме та затверджуватиме Український інститут національної пам’яті. Йдеться про:

• формат оголошення;
• правила поведінки в публічних просторах;
• узгодження з роботою транспорту та установ.

Це означає перехід від фрагментарних рішень до єдиного державного підходу.

Київ як тестовий майданчик нової практики

Столиця випередила закон

Для киян ухвалення законопроєкту має особливе значення. Саме Київ став першим містом, де хвилина мовчання набула відчутної, а не лише символічної форми.

З 23 вересня 2025 року о 9:00:

• перекривається рух на Хрещатику — від Європейської площі до бульвару Шевченка;
• світлофори переводяться в режим «всім червоний»;
• обмеження не застосовуються під час повітряної тривоги.

Тепер ця практика отримує повну легітимність на рівні держави.

Як з’явилася загальнонаціональна хвилина мовчання

Від указу президента — до закону

Щоденну хвилину мовчання було запроваджено указом президента Володимира Зеленського №143/2022 від 16 березня 2022 року — менш ніж за місяць після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Вагому роль у тому, щоб ритуал не залишився формальністю, відіграла громадська ініціатива «Вшануй», яка послідовно просувала ідею законодавчого закріплення пам’яті про загиблих.

Що далі: коли закон запрацює повністю

Попереду — друге читання

Наразі законопроєкт ухвалений лише в першому читанні. Далі:

• підготовка до другого читання;
• фінальне голосування;
• підпис президента.

Очікується, що закон набуде чинності у 2026 році.

Чому це рішення має значення не лише символічне

Про пам’ять, порядок і спільний ритм

Для киян цей закон — не просто «про хвилину тиші». Він:

• підтверджує законність перекриття центральних вулиць;
• дає громадам чіткий інструмент дії;
• формує єдину культуру пам’яті по всій країні.

У великому місті, де кожна хвилина розписана, спільна зупинка о 9:00 — це нагадування, що війна стосується всіх. І що пам’ять про загиблих — не справа окремих ентузіастів, а спільний державний обов’язок.

314 голосів у сесійній залі — це, по суті, голосування за спільну тишу. І за спільну відповідальність.