У Києві триває виставка «Контекст простору» в галереї НЮ АРТ на вулиці Михайла Грушевського, 28/2. Це проєкт, який об’єднує чотирьох сучасних українських митців — Володимира Бизова, Наталію Корф-Іванюк, Дмитра Філатова та Євгенія Шаповалова — і пропонує подивитися, як живопис здатен змінювати відчуття простору, наповнюючи його пам’яттю, тілесністю й метафізикою.
Виставка триватиме до 29 листопада 2025 року, тому кияни ще мають час включити її у свої культурні плани — особливо ті, хто шукає не гучних ефектів, а тиші, зосередження й внутрішнього «перезавантаження».

Ідея проєкту: коли живопис стає способом мислення
Експозиція вибудувана як візуальний діалог про присутність людини у світі речей і просторах, де перетинаються зовнішнє й внутрішнє, духовне й тілесне. Кураторка проєкту Анастасія Сейтасанова наголошує:
у кожного художника — своя мова, ритм і пластика, але між ними виникає спільне поле роздумів, де живопис стає не просто формою, а способом мислення і присутності у світі.
Проєкт поєднує різні покоління та школи, демонструючи, наскільки багатоголосим є сучасний український живопис. Тут немає єдиного стилю чи єдиного настрою — натомість є спільний простір роздумів, у якому глядач може обрати власну «точку входу» — через пейзаж, абстракцію, образ тіла чи міський мотив.

Володимир Бизов: від гіперреалізму до філософської абстракції
Найстарший учасник проєкту, Володимир Бизов, пройшов шлях від гіперреалізму до абстрактного живопису. У його роботах відчувається напруга й водночас рівновага, постійний пошук балансу між реальністю та внутрішнім світом.
Особливо запам’ятовується серія медитативних пейзажів із камінням, скелями та фігурами, схожими на силуети монахів. Це твори-роздуми, в яких реальні форми поступово перетворюються на особисті символи, а простір полотна стає схожим на місце внутрішньої молитви чи зосередження.

Окремий блок експозиції складають абстрактні роботи Бизова — нинішній фокус його творчості. Тут уже важливі не предмети, а ритм, колір, структура, які створюють відчуття руху думки. Такі роботи можна розглядати довго, щоразу помічаючи нові зв’язки й нюанси.
Наталія Корф-Іванюк: живопис як пластика настрою
Живопис Наталії Корф-Іванюк працює з тим, що важко окреслити словами — внутрішні стани, переживання, настрої. Її полотна не мають чітких сюжетів, натомість сприймаються як візуалізована емоція, яка живе у кольорі, русі й фактурі.
Кожен мазок — жест, імпульс зсередини, а не результат детально прописаного сценарію. Роботи народжуються з руху, ритму, інтуїції, тому глядач швидше «відчуває», ніж «читає» їх. Це той випадок, коли варто не шукати «про що картина», а дозволити собі кілька хвилин споглядання й побачити, який стан вона викликає особисто у вас.
Для киян, які втомилися від новин і постійної напруги, живопис Корф-Іванюк може стати таким собі емоційним фільтром — способом переключити увагу з інформаційних потоків на власне внутрішнє відчуття.
Євгеній Шаповалов: реалістична пластика і метафізичні підтексти
У роботах Євгенія Шаповалова реалістична форма поєднується з метафізичним поглядом на предметний світ. Це не просто зображення тіла чи речей — це спроба побачити, що стоїть за ними, які смисли нашаровані на звичних сюжетах.
Художник звертається до класичних мотивів, але пропускає їх через сучасну чуттєвість. Окремі роботи торкаються теми жіночої природи й тілесності, іноді — через міфологічні алюзії, зокрема на легенду про Леду і Зевса. Тут тіло стає не лише об’єктом зображення, а носієм символів і внутрішньої напруги.
Такі полотна можуть ставати точкою для дискусій про те, як сучасне українське мистецтво працює з еротичною та тілесною тематикою, не скочуючись ані в прямолінійність, ані в провокацію заради ефекту.

Дмитро Філатов: між абстракцією, реалізмом і духовними пошуками
Дмитро Філатов активно працює в різних напрямах сучасного мистецтва, поєднуючи абстракцію й реалістичні елементи. У його роботах легко помітити інтерес до духовного виміру: картини виглядають як вікна у простір між видимим і невидимим.
Для Філатова мистецтво — це не лише візуальна форма, а філософський шлях. У його живописі можна вловити відчуття пошуку — де закінчується повсякденність і починається щось інше, більш масштабне, але водночас дуже особисте.
Такі роботи цікаво розглядати глядачам, які люблять шукати сенси самостійно, без готових підказок і текстів на стіні.
Простір галереї: верхній поверх — про чуттєвість, нижній — про місто й рефлексію
Експозицію побудовано по вертикалі, що важливо для сприйняття:
- Верхній поверх — це простір чуттєвості, жіночої природи, емоції. Тут більше тілесних мотивів, інтимних настроїв, робіт про внутрішні переживання.
- Нижній поверх — про урбаністику, абстракцію та сучасні рефлексії. Це територія міста, його ритмів і ускладнених станів, які часто супроводжують життя в мегаполісі.
Такий розподіл дозволяє глядачеві рухатися від більш особистого до більш суспільного, від камерної емоції до широкого погляду на сучасність.
Війна, пес Патрон і потреба в «емоційному диханні»
Попри загальну спрямованість галереї на «простір тиші та відновлення», у виставці є й роботи, що безпосередньо торкаються теми війни. Серед них — картина з образом пса Патрона, який став одним із символів сьогодення.
Кураторка зізнається, що це вперше, коли галерея так явно звертається до воєнної тематики. Зазвичай НЮ АРТ намагається залишатися місцем, де відвідувач може відпочити від інформаційного шуму й щоденних тривог. Постійні гості часто говорять, що після виставок у них з’являється відчуття легкості та внутрішнього піднесення, і команда галереї цю довіру особливо цінує.
Для киян, які живуть у реальності повітряних тривог і відключень, така позиція видається важливою: мистецтво тут не ігнорує війну, але й не перетворює простір на суцільну зону травматичного досвіду.
Практична інформація для відвідувачів
Виставка «Контекст простору»
- Де: галерея НЮ АРТ, вулиця Михайла Грушевського, 28/2
- Коли: до 29 листопада 2025 року
-
Години роботи:
- вівторок–п’ятниця — 11:00–18:00
- субота — 12:00–16:30
- неділя та понеділок — вихідні
Вартість квитків:
- повний — 100 грн
- пільговий — 50 грн
Вхід вільний для:
- пенсіонерів;
- дітей до 6 років;
- людей з інвалідністю;
- учасників бойових дій.
Крім того, кожен третій вівторок місяця вхід вільний для всіх відвідувачів — це хороша нагода завітати тим, хто тільки знайомиться з галереєю або хоче привести друзів чи підлітків без додаткових витрат.
Важливе застереження: перевірте графік перед візитом
Через можливі відключення електроенергії робота галереї тимчасово залежить від графіка. Перед візитом організатори радять зателефонувати за номером 068 424 14 34, щоб уточнити, чи відкрита експозиція саме в цей час.
Max Barskih запускає власний OPEN AIR FEST у Києві
B-Mall Fest 2025: у Києві проведуть благодійний музичний фестиваль на підтримку ЗСУ
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці