“Копійка” може зникнути: Рада хоче повернути історичну назву — “шаг”

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №14093, яким пропонується повернути історичну назву розмінної монети — «шаг» замість «копійка». Документ ініційовано міжфракційною групою народних депутатів на чолі зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком.

 Суть ініціативи

Згідно з поясненням Руслана Стефанчука, «копійка» — це спадщина російської імперії та радянського минулого, тоді як «шаг» є питомо українською грошовою назвою, що має глибоке історичне коріння.

«“Шаг” — традиційна українська назва, яка використовувалася ще за часів Гетьманщини та Української Народної Республіки. Вона звучить у класичній літературі — у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського, Панаса Мирного. Це повернення до власної історії», — зазначив Голова Верховної Ради.

Ініціативу підтримали представники всіх парламентських фракцій, а це означає, що закон має високі шанси на ухвалення до кінця 2025 року.

 Як відбуватиметься перехід

Заступниця голови парламенту Олена Кондратюк уточнила, що до основного законопроєкту подано супровідний документ №14094, який визначає технічні аспекти впровадження нової назви.

• У разі ухвалення рішення всі монети номіналом від 1 до 50 копійок поступово отримають позначення «шаг».
• Співвідношення 1:1 між старою і новою назвою залишиться незмінним.
• Додаткових витрат із держбюджету не передбачається — у перехідний період в обігу одночасно перебуватимуть і копійки, і шаги.

 Історичне та символічне значення

Назва «шаг» має давню українську традицію. Вона використовувалася в грошовому обігу ще у XVI–XVII століттях, а згодом — у часи Української Народної Республіки, коли в обігу були «шаги Центральної Ради».

«Відмова від “копійки” — це не просто технічне рішення, а символічний крок, що підкреслює самобутність українських грошей. Сьогодні “копійка” збереглася лише в Україні, росії та білорусі, тож ми фактично завершуємо процес деколонізації грошової системи», — пояснив Руслан Стефанчук.

 Позиція Національного банку

Голова НБУ Андрій Пишний підтримав ініціативу, наголосивши, що вона відновлює історичну тяглість української фінансової культури й «підкреслює незалежність держави не лише в політиці, а й у символах».

Що далі

Законопроєкт проходить розгляд у профільних комітетах. Після узгодження тексту його винесуть на голосування у сесійній залі Верховної Ради.
Очікується, що ухвалення може відбутися до кінця 2025 року.