«Києве мій» зазвучав по-новому: Культурні сили представили особливу версію гімну столиці

До Дня Києва Ансамбль солістів Культурних сил презентував нове виконання легендарної пісні «Як тебе не любити, Києве мій». Композиція, яка вже понад 60 років залишається одним із головних музичних символів столиці, отримала сучасне звучання та нові емоційні акценти, продиктовані реаліями воєнного часу.

Для багатьох поколінь киян ця пісня стала значно більшою, ніж просто музичний твір. Вона супроводжувала мешканців столиці під час найважливіших подій у житті — звучала на весіллях, випускних вечорах, міських святах і культурних заходах. А з 2014 року композиція офіційно має статус гімну Києва.

Пісня, яка об’єднує покоління

Безсмертний твір композитора Ігоря Шамо та поета Дмитра Луценка давно став частиною культурної спадщини столиці. Його знають і впізнають не лише кияни, а й українці в усіх куточках країни.

Проте після початку повномасштабної війни значення пісні помітно змінилося. Сьогодні вона асоціюється не лише з красою міста над Дніпром, а й із його стійкістю перед російською агресією.

Композиція лунає в укриттях під час повітряних тривог, на благодійних концертах, меморіальних заходах і навіть серед руїн, залишених ворожими атаками. Для багатьох українців вона стала символом незламності Києва та його мешканців.

Присвята місту, яке вистояло

У Культурних силах пояснили, що нове виконання є музичною присвятою столиці та людям, які щодня доводять її незламність.

За словами авторів проєкту, оновлена версія присвячена Києву, який продовжує жити й розвиватися попри війну, його жителям, захисникам та всім, хто робить місто сильнішим. Особливе місце в композиції займає атмосфера київських ранків, коли після нічних тривог спів птахів повертає людям відчуття спокою та надії.

«З Днем Києва, наше місце сили!» — таким привітанням супроводили прем’єру виконавці.

Чому це важливо для киян

Під час війни культурні символи набувають особливого значення. Вони допомагають зберігати зв’язок із містом, його історією та традиціями навіть у найскладніші часи.

«Як тебе не любити, Києве мій» залишається одним із таких символів. Для старшого покоління вона нагадує про мирні роки та знайомі міські пейзажі, а для молоді стала музичним уособленням сучасного Києва — міста, яке вистояло під час російського наступу й продовжує жити попри всі випробування.

Саме тому нове виконання легендарної композиції стало не просто музичною прем’єрою до Дня Києва, а ще одним нагадуванням про силу міста та людей, які щодня творять його історію.