Київ не почув сам себе: петиція проти наркореклами на стінах міста провалилася

Столиця знову отримала тривожний сигнал — і знову не відреагувала. Петиція про системне очищення Києва від наркореклами у вигляді графіті не набрала необхідної кількості голосів і, відповідно, не буде розглянута міською владою.

Йдеться не про абстрактну ініціативу, а про проблему, яку кияни бачать щодня — на фасадах будинків, парканах, трансформаторних будках, зупинках громадського транспорту.

Що сталося формально

Згідно з даними офіційної петиційної платформи Київська міська рада:

• петицію зареєстрували 8 грудня 2025 року;
• термін збору підписів завершився 6 лютого 2026 року;
• зібрано близько 1,2 тисячі підписів;
• для обов’язкового розгляду потрібно було 6 тисяч.

Результат — ініціатива автоматично знята з порядку денного.

Про що просили автори петиції

Автор звернення закликав місто перейти від хаотичного зафарбовування до системної політики боротьби з наркорекламою. Йдеться про графіті з адресами Telegram-каналів, через які відбувається нелегальний продаж наркотиків.

«Майже на всіх будинках столиці невідомі особи, порушуючи благоустрій, наносять фарбою адреси каналів із продажу наркотиків», — йшлося в тексті петиції.

Проблема напряму стосується:

• безпеки підлітків;
• доступності наркотиків;
• деградації міського простору;
• відчуття безкарності у публічному просторі.

Чому це поразка саме для Києва

Формально — не вистачило голосів. По суті — місто знову не змогло мобілізуватися навколо очевидної загрози.

У Києві:

• наркорекламу бачать діти по дорозі до школи;
• графіті з’являються швидше, ніж їх зафарбовують;
• жодна районна стратегія не працює довгостроково;
• відповідальність розмита між службами.

І при цьому — навіть 6 тисяч голосів не знайшлося.

Проблема не в петиції — проблема в байдужості

Провал цієї ініціативи не означає, що проблема зникла. Навпаки — вона стала фоновою нормою, до якої місто звикло.

Кияни:

• фотографують графіті;
• обурюються у дворових чатах;
• пишуть заяви;
• але не доходять до петиційної платформи.

У результаті — відсутній політичний сигнал, без якого система не рухається.

Контекст: не перша і не остання

Це вже не перший випадок, коли петиція з практичним і зрозумілим змістом не набирає голосів. Раніше провалилася ініціатива щодо безготівкової оплати в маршрутках.

Паралельно на сайті Верховна Рада України з’являються петиції загальнонаціонального масштабу — зокрема щодо створення тимчасової слідчої комісії стосовно Марʼяна Безугла. Тобто інструмент працює — але не для міських проблем.

Що далі

Відсутність розгляду петиції означає:

• жодної нової програми з очищення міста;
• жодних додаткових ресурсів;
• жодної системної взаємодії з поліцією чи ОСББ;
• чергове «зафарбуємо, як буде час».

Наркореклама залишиться — принаймні до наступної спроби.
Провал петиції — це не про 1,2 тисячі підписів. Це про те, що Київ досі не навчився колективно захищати власний простір. Наркореклама не зникне сама. Але без тиску знизу місто й надалі робитиме вигляд, що проблеми немає. А це — найнебезпечніша форма поразки.