Київ перейшов на «єдине вікно» відкритих даних: підсумки 2025 року

У 2025 році Київ зробив помітний крок у напрямку прозорості управління та цифрової зрілості. Столиця почала працювати за оновленим стандартом оприлюднення відкритих даних, запровадивши принцип «єдиного вікна». Відтепер усі набори даних Київської міської та районних державних адміністрацій публікуються централізовано — під профілем КМДА, а не розпорошені по сайтах окремих департаментів і комунальних підприємств.

Про це повідомив керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний, підкресливши: фокус міста змістився з кількості на якість, актуальність і практичну користь інформації.

Що означає принцип «єдиного вікна» для киян

Менше пошуку — більше зрозумілих рішень

Раніше мешканцям, бізнесу чи аналітикам доводилося витрачати час на пошук даних на десятках різних сторінок. Тепер ситуація принципово інша:

• усі ключові набори зібрані в одному місці;
• дані мають уніфіковану структуру;
• спрощено доступ до оновлень і перевірки актуальності.

Фактично Київ перейшов від формального виконання вимог до свідомої політики відкритості.

«Ми об’єднали зусилля структурних підрозділів навколо ідеї якісного оприлюднення даних — щоб кожен набір мав реальну цінність для мешканців і бізнесу», — наголосив Дмитро Загуменний.

50 пріоритетних наборів: про що саме відкрив Київ

У 2025 році місто оприлюднило 50 пріоритетних наборів відкритих даних, які охоплюють ключові сфери міського життя.

Безпека та цивільний захист

• статистика повітряних тривог;
• дані про укриття та їх розташування.

Охорона здоров’я

• наявність медичного обладнання в лікарнях;
• залишки лікарських засобів.

Транспорт

• рух громадського транспорту в режимі реального часу;
• розклади;
• перевізники;
• інформація про зупинки.

Міський простір та екологія

• розміщення сміттєвих контейнерів;
• зелені насадження, що підлягають видаленню;
• зони для вигулу тварин;
• дані про вилов та ідентифікацію безпритульних тварин.

Бізнес і реклама

• тимчасові споруди;
• пересувна торгівля;
• об’єкти зовнішньої реклами.

Освіта

• система дошкільної освіти;
• черги до дитячих садків.

Взаємодія з громадою

• звернення до Контактного центру 1551.

Прозорість управління

• фінансова звітність;
• виконання планів комунальних підприємств.

Чи справді ці дані потрібні: що каже статистика

Попит на відкриті дані підтверджують не слова, а цифри. З вересня 2024 року, відколи почав діяти новий підхід, на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних зафіксовано:

• близько 10 000 переглядів наборів КМДА;
• понад 2 500 завантажень.

Це означає, що дані використовують не «для галочки», а як робочий інструмент.

Від даних — до сервісів у «Київ Цифровий»

Принцип: якщо місто користується даними, вони мають бути відкритими

КМДА послідовно дотримується підходу: усі дані, на яких працюють міські сервіси, мають бути доступні громаді. Саме так з’явилися відкриті набори, на основі яких працюють:

• Мапа доступності;
• Транспортна карта;
• Мапа стійкості;
• Мапа ярмарків у застосунку «Київ Цифровий».

Це результат спільної роботи апарату КМДА, КП «ГІОЦ» і профільних департаментів.

Як відкриті дані вже використовують кияни і бізнес

Відкриті дані не залишилися в теорії. Вони стали основою для:

• незалежного проєкту «єЯрмарок»;
• інтерактивних мап ГО «ЛУН Місто», де інтегровані дані про укриття та зони вигулу тварин.

А під час Urban Data Hackathon «Code the City», організованого разом із Київською школою економіки, учасники створювали рішення на базі:

• петицій;
• звернень до 1551;
• Мапи доступності.

Це показало, що відкриті дані — це не архів, а паливо для міських інновацій.

Що далі

У КМДА запевняють: робота з відкритими даними триватиме й надалі, з акцентом на цифрову та інформаційну безбар’єрність. Ознайомитися з наборами та стежити за оновленнями можна на сторінці КМДА на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

2025 рік став для Києва роком якісної переоцінки відкритих даних. Місто зробило ставку не на формальну відкритість, а на корисність, системність і довіру. Для киян це означає просту річ: менше здогадок — більше фактів, на основі яких можна приймати рішення, контролювати владу й будувати сучасне місто.