Київ повертає забуте ім’я: на Подолі створять простір про гетьмана Самійла Кішку

На Подолі може з’явитися новий культурний простір, присвячений постаті, без якої історія Києва й козацтва була б неповною. У січні 2026 року в столиці оголосять конкурс на проєкт простору пам’яті гетьмана Самійла Кішки — козацького лідера, який провів 25 років у турецькому рабстві, а після визволення збудував на Подолі храм на знак виконаної обітниці.

Про плани повідомив директор ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков.

Де саме хочуть створити простір

Йдеться про ділянку площею близько 600 квадратних метрів на вулиця Покровська — поруч із дзвіницею XVII століття. Це єдина вціліла частина церкви Миколи Доброго, збудованої Самійлом Кішкою після повернення з полону.

Сьогодні ця територія виглядає символічно недоречно:

• занедбана ділянка;
• бур’яни та кущі;
• стихійна вбиральня безхатьків.

Саме тут пропонують створити простір пам’яті, відкритий для киян і гостей міста.

Хто такий Самійло Кішка і чому це київська історія

Самійло Кішка народився близько 1530 року в Каневі. Він став одним із перших гетьманів, який очолив і низових, і реєстрових козаків — унікальний випадок для того часу.

Ключові віхи його життя

• організатор перших масштабних морських походів козаків;
• штурмував турецькі фортеці Козлов, Ізмаїл, Кілію, Аккерман, Очаків;
• у 1573 році потрапив у турецький полон;
• 25 років був прикований до весла на галері;
• у 1599 році очолив повстання невільників, захопив судно і повернувся в Україну;
• після визволення знову був обраний гетьманом.

Ця історія настільки сильна, що українці склали про неї народну думу «Самійло Кішка».

Обітниця, виконана на Подолі

Під час рабства Кішка дав обітницю святому Миколаю: у разі визволення збудувати храм. Слово він дотримав.

На Подолі постала велика п’ятибанна дерев’яна церква Миколи Доброго з дзвіницею. Її зображення збереглося на плані Ушакова 1695 року.

Далі — типова для Києва трагічна хронологія:

• дерев’яний храм згорів;
• у 1807 році збудували мурований у стилі класицизму (проєкт Андрія Меленського);
• у 1934 році церкву закрили;
• у 1935-му більшовики повністю знищили храм.

Сьогодні на його місці — ліцей «Поділ» №100. Дзвіниця ж вціліла і нині слугує храмом УГКЦ.

Яким може бути новий простір

За словами Романа Маленкова, площі цілком достатньо, щоб створити повноцінний культурний простір, а не формальний меморіал.

Що планують

• відкритий архітектурний конкурс;
• прозорі умови;
• призовий фонд;
• участь архітекторів і дизайнерів із власним баченням.

Деталі конкурсу обіцяють оприлюднити упродовж січня.

Чому кияни майже не знають Кішку

Самійло Кішка помер у 1602 році й був похований у Каневі на Чернечій горі. Пізніше поруч поховали Тараса Шевченка — промовистий символ народної шани.

І все ж у сучасному Києві:

• немає пам’ятника Кішці;
• немає простору його пам’яті;
• його ім’я майже відсутнє в публічній історії міста.

Як зазначає Маленков, це наслідок цілеспрямованого нищення козацької пам’яті, яке століттями проводила Росія.

Чому це важливо саме зараз

Проєкт на Подолі — не про ностальгію. Він про:

• повернення імен у міський простір;
• деколонізацію історичної пам’яті;
• зв’язок Києва з козацькою традицією;
• нову якість публічних просторів.

Самійло Кішка — герой не з підручника, а з кінематографічною біографією, яка дивом пережила століття забуття.

Місце, де нині бур’яни й занедбаність, може стати першим у Києві простором пам’яті Самійла Кішки — гетьмана, який пройшов через рабство, не зламався і залишив слід у міській історії.

Для Подолу це шанс повернути ще одну втрачену сторінку.
Для Києва — нагода нарешті побачити своїх героїв.