Дата публікації Київ слухає Залужного: мир може бути паузою, а не фіналом війни
Опубліковано 30.11.25 14:00
Переглядів статті Київ слухає Залужного: мир може бути паузою, а не фіналом війни 14

Київ слухає Залужного: мир може бути паузою, а не фіналом війни

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Київ слухає Залужного: мир може бути паузою, а не фіналом війни
фото з відкритих джерел:Валерій Залужний

Колишній головнокомандувач ЗСУ, а зараз посол України у Великій Британії Валерій Залужний у колонці для LIGA.net заявив: українці не мають відкидати варіант довгострокового припинення війни.
Це не заклик до капітуляції, а тверезий аналіз історичних моделей воєн та вихід із ситуації, в якій фронт переходить до виснаження.

Війна як процес, а не лише результат

Більшість конфліктів не мають чітких фіналів

Залужний нагадує: не всі війни завершуються однозначною перемогою чи поразкою.
Багато конфліктів закінчувалися:

  • взаємним виснаженням;
  • політичними домовленостями;
  • «ілюзією перемоги» для кожної зі сторін.

«Перемога – це розпад Російської імперії, поразка – повна окупація України. Решта — продовження війни», — пише дипломат.

Це визначення не оставляє місця сірим зонам: або ми зберігаємо державу, або її забирають. Але між цими крайнощами існує територія затяжного миру, яка в історії часто ставала наступною фазою боротьби.

Чому мир не дорівнює поразці

Російська політика не дозволяє «швидкого миру»

За словами Залужного, моментальний мир в Україні спричинив би в РФ запитання, на які влада не здатна відповісти:
де десятки тисяч загиблих, навіщо жертвували економікою, чому фашизували власне суспільство?
Цей дискомфорт там намагаються уникати будь-якою ціною.

Ключ — стабільність усіх фронтів

Залужний пояснює: завершення війни виснаження залежить від трьох опор:

  • військової,
  • економічної,
  • політичної.

Якщо один із цих рівнів «падає» — війна закінчується незалежно від риторики.

Київ як центр стійкості

У столиці теза про довгострокове припинення війни звучить особливо відчутно.
Кияни живуть у ситуації подвійної реальності:
вдень — робота, транспорт, розвиток бізнесу,
вночі — тривоги, дрони, ППО.

Саме для Києва сценарій “перемир’я на зміцнення держави” — прагматичний.

Він означає:

  • глибокі реформи, які неможливо впровадити під постійними обстрілами;
  • повернення людей, що виїхали;
  • зростання економіки, без якого немає оборони;
  • технологічне переозброєння, що доведе: безпека — це не окоп, а система;
  • перезапуск судів і антикорупції, без чого всі перемоги розчиняються.

Це модель, коли місто стає двигуном розвитку, а не лише тилом.

Історичний контекст: не відмова від перемоги

Українське суспільство інстинктивно тягнеться до чітких формул.
Але Залужний нагадує: війни рідко закінчуються так, як написано у підручниках.
Навіть перемога потребує часу та ресурсів.

Довгострокове припинення бойових дій — це:

  • не заморожування статус-кво,
  • а вікно можливостей, коли країна може підняти економіку, модернізувати армію, відновити енергоінфраструктуру, повернути бізнес і підготовити наступний етап боротьби — уже в іншій якості.

Мир «в очікуванні наступної війни» — це шанс створити безпечну державу на базі інновацій, технологій та справедливого суду, пише дипломат.

Києву потрібен не героїчний тріумф, а відповідальна стратегія

Від капітуляції Україна відмовилася ще в перші дні вторгнення.
Питання не в тому, чи треба боротися — питання як боротися так, щоб вижити.

Місто, яке пережило блокади зими, масовані ракетні атаки та енергетичні кризи, знає:
виживання — це вміння грати довго, не втрачати людей і не здаватися емоціям.

Слова Залужного — це не заклик здаватися, а запрошення дивитися ширше.
Українці прагнуть перемоги. Але дорога до неї може проходити через етап довгострокового припинення війни — як можливість зміцнити країну, а не як компроміс із ворогом.

Для Києва це означає одне: готуватися не до швидких рішень, а до майбутнього, де сила — не тільки на фронті, а й у реформах, економіці та здатності вистояти разом.