Російські ударні дрони Shahed під час атак на Київ та північно-західні регіони України почали застосовувати нову тактику прихованого підльоту. Про це заявив військовий експерт і блогер Paolo Lumiere.
Що саме змінилося
За словами експерта, дрони тепер летять на наднизькій висоті — фактично над верхівками дерев, використовуючи перепади рельєфу, лісосмуги та забудову для маскування. Такий політ значно ускладнює їх виявлення радарами, особливо на підступах до Києва.
«Вони рухаються по рельєфу, над кронами дерев. Якщо дорогою в щось вріжуться — не критично. Shahedів у них багато, ставка зроблена на кількість», — зазначає експерт.
Чому це небезпечно саме для столиці
Для Києва ситуація має свою специфіку:
- Радіолокаційні засоби часто не “бачать” такі цілі;
- Виявлення можливе лише тепловізорами або візуально, але засобів ураження бракує;
- У межах міста заборонено застосування дронів-перехоплювачів;
- Мобільні вогневі групи не завжди у повному складі — частину з них раніше перекидали на інші завдання.
У результаті дрони нерідко прориваються до міста, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі та житлових районах.
Що могло б посилити захист Києва
На думку Paolo Lumiere, ефективною відповіддю могли б стати:
- збільшення кількості мобільних вогневих груп навколо столиці;
- розвиток периметра ближньої ППО саме на підступах до міста;
- ширше застосування дронів-перехоплювачів, які могли б частково замінити ПЗРК і кулемети.
Втім, таких засобів наразі критично мало, а використання авіації поблизу кордону з Білоруссю залишається ризикованим через загрозу ракетних ударів.
Контекст
Експерт наголошує: ставка ворога — не на точність, а на виснаження. Масове застосування Shahedів у поєднанні з новою тактикою польоту створює додаткові виклики саме для Києва, де діють суворі обмеження на застосування певних засобів ППО.
Водночас українські сили ППО продовжують демонструвати ефективність — зокрема, нещодавно льотчик Повітряних сил на МіГ-29 знищив одразу кілька таких дронів під час одного бойового вильоту. Проте, як підкреслюють фахівці, системне рішення для захисту столиці потребує часу, техніки й людей.
Шкільні спортивні ліги «Пліч-о-пліч»: у Києві завершили міський етап
Ласти, газонокосарка й песик: що кияни забували в транспорті у 2025 році
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці