Київрада купувала квартири для сиріт і захисників, але більшість так і не заселена — розслідування

У четвер, 26 березня 2026 року, на пленарному засіданні Київради було представлено 70-сторінковий звіт Тимчасової контрольної комісії (ТКК) щодо використання бюджетних коштів на закупівлю житла в умовах воєнного часу.

Документ показав, що з 2022 по 2025 роки Департамент житлового будівництва та житлового забезпечення КМДА придбав близько 3000 квартир для дітей-сиріт, військових та соціально вразливих категорій населення. Втім, більшість об’єктів існують лише формально — квартири або недобудовані, або знаходяться на стадії зведення, а реальних мешканців отримали менш ніж 300 родин.

Проблема «віртуальних квартир»

За даними звіту, половина придбаних квартир — це майнові права, тобто оплачені, але недобудовані об’єкти. Місто фактично стало інвестором забудовників, хоча програма передбачала купівлю лише готового житла.

Департамент укладав договори з забудовниками у 2022-2023 роках, але терміни здачі об’єктів постійно продовжувалися, а міські служби вносили зміни до договорів у 2024-2025 роках, апелюючи до воєнних умов, хоча на момент укладення контрактів форс-мажор ще не настав.

У звіті також наведені приклади квартир бізнес-класу вартістю до 20 млн грн, придбаних для комунальних потреб, наприклад, пентхаус на вулиці Антоновича. Департамент не зміг пояснити, чи входять такі об’єкти у загальну кількість закуплених квартир.

Основні забудовники

Серед компаній, які отримали бюджетні кошти:

• KSM-Group — три об’єкти: ЖК «Авеню 42», ЖК «Феофанія City» та ЖК «Кришталеві джерела».
• Житлоінвестбуд-УКБ — вул. Івана Дзюби, 4-А.
• Спецжитлофонд — ЖК Forest на перетині вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема.
• Edelburg та ТОВ «СОВ-ІНВЕСТ» — вул. Оноре де Бальзака, проєкти Q-SMART і RESA.
• ТОВ «Статус Буд-преміум» — Харківське шосе, ЖК «Харківський».

Звіт наголошує, що місто самостійно закуповує житло замість того, щоб впровадити механізм, схожий на «єОселі», коли люди самі обирають квартири на ринку. Це дозволяє підтримувати «своїх» забудовників за рахунок платників податків.

Наслідки для міського бюджету

ТКК охарактеризувала ситуацію як «бюджетні кошти, заморожені у бетоні». На тлі проблем із енергостійкістю Києва та потреби фінансування критично важливих програм, сотні мільйонів гривень, фактично заблоковані у недобудовах, створюють серйозні ризики для розвитку міста.

Депутатка Зоя Ярош, очільниця комісії, закликала до прозорості і зміни підходу до закупівлі житла для соціально вразливих категорій та захисників, аби гроші використовувалися ефективно і люди отримували квартири у належні терміни.