Київрада вирішила демонтувати пам’ятники Глінці, Ахматовій і Булгакову

Київ продовжує системну дерусифікацію міського простору. На черговому засіданні Київради депутати підтримали рішення про усунення з публічного середовища столиці об’єктів, пов’язаних із російською імперською та радянською ідеологією. Йдеться не лише про демонтаж пам’ятників, а й про перегляд символів і написів, які десятиліттями формували нав’язаний історичний наратив.

Які пам’ятники знесуть у Києві

Рішенням Київради передбачено демонтаж низки пам’ятників і меморіальних об’єктів, що асоціюються з російською культурною та політичною спадщиною. Зокрема, з київських вулиць приберуть пам’ятники:

• Михайлу Глінці
• Анні Ахматовій
• Михайлу Булгакову
• Дмитру Мануїльському

Також підлягають усуненню:

• пам’ятний камінь до 100-річчя Леніна;
• меморіальна дошка Петру Чайковському;
• символічний знак «Київ — місто-герой» із п’ятикутною зіркою;
• дошка з написом про діяльність підпільного райкому КП(б)У в період нацистської окупації.

Для міста це не поодинокі рішення, а частина масштабного процесу очищення символічного простору від ідеологічних маркерів держави-агресора.

Не все зносять: що вирішили зберегти

Важливо, що підхід Київради не зводиться до механічного демонтажу. Частину об’єктів, які мають архітектурну або містобудівну цінність, вирішили зберегти, але без забороненої символіки.

Серед таких об’єктів:

• Житній ринок на Подолі — фасад збережуть, але приберуть написи з назвами російських міст і цитати радянського змісту.
• В’їзний знак до Києва на Столичному шосе — залишать, але очистять від ідеологічних елементів.
• Геодезичний знак межі Києва на Великій Кільцевій — вилучать герб СРСР.
• Будинок на вулиці Архітектора Городецького — з фасаду зникне напис «МУП СССР».
• «Нульовий кілометр» на Майдані — об’єкт капітально відремонтують і приберуть назви російських міст, замінивши їх актуальними українськими.

Окрему увагу приділили меморіальній дошці художнику Віктору Васнецову: її планують зберегти, але без визначення «російський», а в перспективі — перенести на будинок, де він дійсно мешкав.

Переосмислення пам’яті, а не її знищення

Ще один показовий приклад — пам’ятник воїнам-визволителям на території Свято-Михайлівської лікарні. Його не демонтують, але приведуть у відповідність до сучасного історичного та правового контексту:

• текст викладуть українською мовою;
• роки війни змінять з «1941–1945» на «1939–1945»;
• термін «Велика Вітчизняна війна» замінять на «Друга світова війна».

Такий підхід свідчить про прагнення Києва не стирати історію, а позбавити її пропагандистських нашарувань.

Масштаб процесу: що вже зроблено

За даними Київради, ще у 2023 році було затверджено перелік із 251 об’єкта, які підлягають усуненню з публічного простору столиці.

Станом на сьогодні:

• понад 170 об’єктів уже демонтовано;
• 36 — перебувають у процесі демонтажу або коригування;
• 37 об’єктів мають статус пам’яток культурної спадщини, тож роботи з ними можливі лише після погодження з Міністерством культури.

Чому це важливо для киян

Для мешканців столиці ці рішення — не лише про пам’ятники. Вони про те, яким місто бачить своє минуле і майбутнє. Публічний простір формує цінності, і Київ дедалі чіткіше відмежовується від імперської спадщини, яка десятиліттями нав’язувала чужу ідентичність.

Очищення міста від символів держави-агресора — це не акт помсти чи забуття, а крок до чесної, української історичної пам’яті. Саме так Київ поступово стає містом, де простір говорить мовою свободи, а не колоніального минулого.