Дата публікації Малі установки не врятують столицю: експерт про межі когенерації в Києві
Опубліковано 25.01.26 12:15
Переглядів статті Малі установки не врятують столицю: експерт про межі когенерації в Києві 39

Малі установки не врятують столицю: експерт про межі когенерації в Києві

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Малі установки не врятують столицю: експерт про межі когенерації в Києві
фото з відкритих джерел: експерт прокоментував ситуацію з електроенергією в Киеві

Столиця тримається на двох гігантах

Енергетична криза в Києві дедалі частіше породжує запитання: чи можна обійтися без великих теплоелектроцентралей, якщо їх постійно б’ють ракетами? Відповідь експертів — ні. І не з політичних чи бюрократичних причин, а з суто технічних.

Виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк чітко окреслив реальність: замінити київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 малими когенераційними установками практично нереально.

Це важливо проговорити саме зараз, коли Київ переживає одну з найважчих енергетичних зим.

Чому «міні-ТЕЦ» не врятують мегаполіс

Ідея виглядає привабливо: замість кількох великих об’єктів — сотні або тисячі малих. Але Київ — не невелике місто і не експериментальний полігон.

Цифри, які все пояснюють:

  • потреба Києва — понад 1,5 гігавата електричної потужності;
  • середня потужність однієї когенераційної установки — 1–1,5 МВт;
  • для заміщення ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 потрібно понад 1000 таких установок.

І це лише початок проблем.

Час, простір і мережі: три бар’єри, які не обійти

 Час

Навіть в ідеальних умовах підключення однієї когенераційної установки займає щонайменше місяць. На практиці — значно довше через погодження, проєкти, мережі.

«У кращому випадку — місяць. Але зазвичай це набагато більше», — наголошує Павлюк.

 Простір

Тисяча міні-ТЕЦ — це:

  • земельні ділянки,
  • санітарні зони,
  • шум, викиди,
  • під’їзди, охорона.

У щільно забудованому Києві просто немає місця для такого розгортання.

Підключення до мереж

Навіть якщо установки купити, їх ще треба:

  • фізично під’єднати,
  • синхронізувати з мережею,
  • забезпечити газом і захистом.

Міські мережі не розраховані на масове точкове підключення сотень джерел.

Для чого тоді потрібні когенераційні установки

Експерт не заперечує їхньої користі — але чітко окреслює межі.

Малі когенераційні установки працюють як аварійна підтримка, а не як заміна системи:

  • для водоканалів;
  • для теплокомуненерго;
  • для насосних станцій;
  • для критичної інфраструктури.

Тобто — точково, а не для всього міста.

Контекст: Київ досі без тепла

Ці слова звучать не в теорії. Станом на ранок 25 січня:

  • 1676 багатоповерхівок у Києві залишаються без опалення;
  • це наслідок атаки РФ 24 січня;
  • понад 1600 будинків вдалося підключити, але роботи тривають.

Кожен новий удар по ТЕЦ — це не абстрактна шкода, а тисячі холодних квартир.

Головний висновок для киян

У публічній дискусії часто звучить спокуса «простих рішень»:
поставимо генератори, міні-ТЕЦ, усе децентралізуємо — і проблема зникне.

Реальність інша:

  • ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 — це хребет київської енергосистеми;
  • їх не можна швидко або повністю замінити;
  • усі альтернативи — лише доповнення, а не заміна.

Тому захист, відновлення й посилення саме цих об’єктів — питання виживання столиці, а не технічна дискусія.

Київ зараз живе без ілюзій. І це, як не парадоксально, дає шанс ухвалювати реалістичні рішення — замість красивих, але нежиттєздатних схем.