Мер Києва закликав згадати мільйони жертв Голодомору: заклик до єдності і спротиву

День пам’яті, що об’єднує покоління

Голодомор — не просто трагедія минулого. Це рана, яка торкається кожної української родини. Щороку в останню суботу листопада кияни разом з усією країною згадують мільйони невинних людей, приречених на смерть штучним голодом. І щоразу цей день звучить по-особливому гостро — особливо тепер, коли українці знову протистоять агресору.

22 листопада мер Києва Віталій Кличко звернувся до мешканців столиці із закликом долучитися до вшанування пам’яті жертв Голодомору та запалити свічку пам’яті.

Хвилина мовчання, що триває поколіннями

«Спогади про Голодомор живуть вічно»

У своєму зверненні Кличко підкреслив: трагедія 1932–1933 років — це не сторінка підручника, а частина історії українського народу, яка не підлягає забуттю. Сім’ї, села, цілі регіони — Голодомор забрав мільйони життів і залишив величезну духовну рану.

«Сьогодні о 16:00 вся країна запалить свічки памʼяті. Згадуючи мільйони українців, яких тоталітарний режим прирік на голод, на смерть. Цей злочин торкнувся практично кожної родини», — зазначив мер.

У Києві традиційно запалюють свічки біля Меморіалу жертв Голодомору на Печерську, але кожна свічка у квартирі чи дворі — це теж частина всенаціонального вшанування.

Чому пам’ять про Голодомор така важлива сьогодні

Урок минулого, що нагадує про ціну свободи

Кличко наголосив: пам’ять про Голодомор — це не тільки про минуле, а й про сучасність. Вона формує силу нації, нагадує, чому українці не мають права поступатися свободою та гідністю.

«Памʼять про Голодомор і його жертв робить нас сильнішими. Нагадує, чому не маємо права поступатися правдою. Зло не змусить нас здатися», — сказав він.

Сьогодні, коли країна знову переживає війну, ці слова набувають нового змісту. Адже спроби знищити українську ідентичність — не новина: вони тривають із часів тоталітарних репресій.

Паралелі між минулим і сьогоденням

«Той самий агресор — інші методи»

Кличко провів пряму аналогію між подіями майже столітньої давнини та сучасною агресією Росії проти України.

«Через майже століття той самий агресор намагається знищити Україну — вже іншими методами, але з тією ж затятою ненавистю. Руйнує міста, забирає життя, викрадає дітей, прагне стерти ідентичність українців», — наголосив мер.

Для киян ці слова не абстракція. Столиця сама неодноразово ставала мішенню ракетних атак, а в місті мешкають тисячі людей, які втекли від окупації та масових руйнувань.

Пам’ять, що об’єднує місто

Столиця щороку долучається до загальнонаціональної акції «Запали свічку». Для киян це не лише традиція, а спосіб зберегти історичну пам’ять і передати її наступним поколінням.

Чому це важливо для мешканців Києва:

• трагедія торкнулася всіх без винятку регіонів України, включно зі столичним;
• це шанс нагадати дітям і молоді, що свобода і незалежність — не даність, а виборена цінність;
• у час війни пам’ять про минулі жертви зміцнює стійкість та єдність суспільства.

 пам’ять, що веде вперед

Ушанування жертв Голодомору — це не просто обряд. Це акт національної солідарності та опору. Кияни добре розуміють, наскільки важливо пам’ятати про минулі злочини, щоб не допустити їх повторення.

Свічка, що запалає сьогодні о 16:00 у вікнах столиці, — це символ пам’яті, скорботи і водночас сили. Це знак того, що українці пам’ятають свою історію, вміють шанувати її та здатні боротися за майбутнє.

Пам’ятаємо. Єднаємось. І вистоюємо — як це робили наші предки