Місто без людей: як дефіцит кадрів у комунальних службах впливає на Київ

У Києві комунальні служби дедалі гостріше відчувають нестачу кадрів. Йдеться не про поодинокі вакансії, а про системний дефіцит спеціалістів, без яких неможливе нормальне функціонування житлового фонду.

Показовий приклад — Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва, де штат укомплектований лише на 70%.

Кого саме не вистачає Києву

За словами головного інженера підприємства Петра Кукурудзи, найбільший дефіцит у столиці відчувається серед:

• слюсарів-сантехніків;
• електромонтерів;
• покрівельників.

Це саме ті фахівці, які реагують на аварії, протікання, перебої з електрикою та інші критичні проблеми в будинках киян.

Чому спеціалісти зникають

Причини кадрового провалу добре відомі, але в Києві вони відчуваються особливо гостро:

• мобілізація чоловіків у зв’язку з повномасштабною війною;
• міграція працездатного населення;
• жорсткі медичні вимоги (роботи на висоті, фізичні навантаження);
• низька конкурентність зарплат порівняно з приватним сектором.

«За останні пів року до нас прийшов лише один слюсар-сантехнік», — визнає інженер.

Чи можуть врятувати ситуацію жінки та студенти

Попри поширену думку, жінки та студенти не стали масовою заміною дефіцитним кадрам. Причина — специфіка робіт, які часто потребують фізичної витривалості та допусків за станом здоров’я.

Натомість Київ фактично тримається на чоловіках старшого віку:

• 59 працівників віком 45–60 років;
• 140 чоловіків пенсійного віку, які продовжують працювати.

Саме вони сьогодні забезпечують базове функціонування житлового господарства столиці.

Бронь від мобілізації: недостатня страховка

Комунальні підприємства Києва мають право бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників. Однак цього, за словами керівництва, недостатньо.

«Якби бронювання дозволили хоча б до 75%, можливо, люди б активніше йшли працювати», — пояснює Кукурудза.

За час війни лише в одній керуючій компанії Оболонського району мобілізували 48 працівників, двоє з яких загинули, один — зник безвісти.

Що це означає для киян на практиці

Для мешканців столиці кадровий дефіцит має цілком конкретні наслідки:

• довше очікування аварійних ремонтів;
• обмежені ресурси на профілактичні роботи;
• більша залежність від приватних майстрів.

При цьому комунальники відповідають лише за будинкові мережі — стояки, електрику в підвалах, технічні системи.
Ремонт внутрішньоквартирної розводки залишається платним, хоча тарифи КП, за словами інженера, нижчі за середні по Києву.

Війна і нові виклики

Цікавий нюанс: попит на платні послуги не зріс кардинально, навіть попри від’їзд багатьох чоловіків. Натомість різко побільшало заявок через аварії, пов’язані з відключеннями електроенергії та навантаженням на мережі.

Київський житловий фонд сьогодні утримується завдяки досвіду, а не молодості. Пенсіонери та працівники старшого віку фактично тримають систему, яка працює на межі можливостей.

Без:

• перегляду зарплат,
• розширення бронювання,
• системної кадрової політики

столиця ризикує зіткнутися з хронічними збоями у сфері комунальних послуг. І це питання не майбутнього, а вже найближчих років.